Державний кредит є невід'ємною складовою економічної і фінансової системи держави. У теорії і на практиці його прийнято ділити на внутрішній і міжнародний державний кредит, кожен з яких в свою чергу має свої особливості і форми проявленіеу.
При внутрішньому державному кредиті держава зазвичай виступає позичальником коштів, а її кредиторами є банківські установи, підприємства, страхові компанії, населення та ін .. Внутрішній державний ний кредит може виступати в таких (юрмах: державні позики, використання частини вкладів населення в ощадних установах, грошово-речові лотереї, використання коштів державного позичкового фондду.
У разі міжнародного державного кредиту однієї зі сторін кредитної угоди виступає держава, причому може виступати і як боржник, і як кредитор, а може бути боржником і кредитором одночасно. Самою льш типовими формами такого кредиту є зовнішні державні позики, забезпечені випуском цінних паперів, позики, що надаються на підставі угод на двосторонній і багатосторонній основі, державна гарантія (рис 83.3).
Рис 83. Форми державного кредиту
Основною формою державного кредиту є державні позики, які прийнято класифікувати за певними ознаками (табл. 81). За правовим оформленням розрізняють:
- державні позики, що надаються на підставі угод (безоблігаційні). Як правило, угодами оформляються кредити від урядів інших країн (міжурядові позики на двосторонній основі), а також кредити від міжнар природних організацій (зовнішні позики на багатосторонній основі);
Таблиця 81. Ознаки класифікації і види державних позик
Ознака классіфікаціії Вид займовим По правовому оформленіюм На підставі угод (безоблігаційні) забезпечені випуском цінних паперів за місцем розміщення внутрішньої; внешні залежності від статусу позичальника (емітента) Державні; місце ві залежності від термінів погашення короткострокових (поточні, як правило, до 1 року); середіьострокові (від 1 до 5 років); довгострокові позики (понад 5 років) За видами доходностіі Процентні позики; безпроцентні (дисконтні) позики; виграшні займовим За характером обігу цінних паперів Ринкові; нериночнихі За формою випуску Готівкові; безналічнойі За способом погашення Ординарні; серійні; з достроковим погашенням За видами обеспеченностіі Заставні; беззалоговиеі
- державні позики, забезпечені випуском цінних паперів, за допомогою яких мобілізуються кошти на фінансовому ринку
За місцем розміщення позики поділяються на:
- внутрішні (облігації, казначейські зобов'язання), які розміщуються в певній країні на внутрішньому фінансовому ринку і зазвичай в національній валюті. У процесі розміщення внутрішніх державних позик м можуть активно брати участь і нерезиденти. В такому випадку допуск нерезидентів на ринок державних цінних паперів розширює фінансові можливості последнегоо;
- зовнішні (облігації, фідуціарні позики), які розміщуються на міжнародному фінансовому ринку переважно в іноземній валюті або безоблігаційні позики, що надаються на підставі угод і надходять ззовні е ід урядів інших країн, міжнародних організацій і нерезидента.
Залежно від статусу позичальника (точніше емітента) позички поділяються на:
- державні, що випускаються центральними органами управління (в Україні. Міністерством фінансів за рішенням. Кабінету. Міністрів України). Кошти, акумульовані від їх розміщення, спрямовуються до державного бюджету;
- місцеві, що випускаються місцевими органами управління, а кошти від них спрямовуються до відповідних місцевих бюджетів. У розвинених країнах ринок муніципальних цінних паперів є одним з найдинамічніших і зна ачніх за обсягом елементів національного фондового ринку, а місцеві позики є важливою складовою фінансів місцевого самоврядування. Місцеві позики дозволяють мобілізувати тимчасово вільні грошові кошти для потреб розвитку конкретних регіонів і є однією з форм залучення інвестицій. Разом з тим, вони мають дивовижну властивість задовольняти фінансові інтереси всіх учасників: емітенти одержують позикових і засоби для втілення своїх програм і проектів, у результаті чого у них немає необхідності збільшувати місцеві податки для фінансування локальних громадських потреб; інвестори не збитків, тому що стають вла сніками цінних паперів, які приносять хоч і невеликий, але стабільний дохід, населення регіону отримує важливі для нього об'єкти в сферах виробництва, торгівлі та обслуговування, не відчуваючи підвищення ня податкового бремяаря.
В Україні місцеві позики ще не набули поширення, однак в перспективі можуть стати важливим фінансовим інструментом економічного розвитку
Залежно від термінів погашення державою своїх боргових зобов'язань розрізняють: короткострокові (поточні, як правило, до одного року), середньостро ні (від одного до п'яти років) і довгострокові пози ики (понад п'ять років.
За видами доходності державні позики діляться на:
- процентні, кола виплата доходу за державними позиками здійснюється у вигляді позичкового відсотка. При цьому власники державних цінних паперів можуть отримувати дохід як за фіксованою на весь період позики ставкою, так і плаваючою, регулярно переглядається і може змінюватися певних чинників. Наприклад, основою визначення процентних ставок по єврооблігаціях або фідуціарні пози ками є плаваючі відсоткові ставки, які розраховуються на базі облікової ставки - LIBOR (London Inter Bank Official Rate, або лондонська ставка пропозиції по міжбанківських депозитах), SIBOR (сінгапу. РСК ставка пропозиції по міжбанківських депозитах), "праймрейт" - американська. До сих ставок додається спред, залежить від кредитного рейтингу держави-позичальниці і становить 0,50 - 2,60% 0,50- 2,60%;
- безвідсоткові (дисконтні), які характерні тим, що державні цінні папери реалізуються зі знижкою, а погашаються за номінальною вартістю. Відсотки за такою облігації не нараховують, а дохід (інтерес) кредитора виникає внаслідок її погашення за ціною вище за ціну придбання;
- виграшні, які реалізуються без встановлення фіксованих відсотків, а виплата доходу здійснюється на підставі проведення тиражів виграшів. Власники отримають дохід за умови включення номера їх обліку ігаціі в виграшний тираж погашення, причому дохід отримають тільки ті кредитори, чиї облігації виіграліі.
За характером обігу цінних паперів державні позики діляться на:
- ринкові, які вільно купуються і продаються на ринку цінних паперів;
- неринкові, які мають обмеження з купівлі і продажу, або не допускають виходу цінних паперів на ринок, тобто їх власники не можуть їх перепродати
За формою випуску державних позик розрізняють готівкові (супроводжуються емісією державних цінних паперів) і безготівкові позики (шляхом записів на відповідних рахунках в електронному депозитарії)
За способом погашення позики поділяються на: ординарні (погашення може проходити одночасно для всіх випущених позик); серійні (погашення здійснюється деякими частинами через певні проміжки часу), з до остроковім погашенням (до дострокового погашення державних позик держава може зробити тільки при наявності коштів.
Залежно від забезпеченості державні позики поділяються на: заставні (забезпечуються державним майном або конкретними доходами) і беззаставні (не мають конкретного матеріального забезпечення, а їх надій йність визначається авторитетом держави.
У практиці країн з ринковою економікою оформлення внутрішніх державних позик здійснюється двома видами цінних паперів - облігаціями і казначейськими зобов'язаннями. Ці боргові цінні папери, сімволізуют у боргове зобов'язання держави, з одного боку а з іншого - засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету, гарантують повернення основної суми боргу після певного терміну, а також дають право власникам на отримання. Доходу. Разом з тим, є певні ідентифікаційні ознаки, що відрізняють їх (рис 848.4).
В Україні дефіцит державного бюджету часто покривається за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Активне використання. ОВДП як форми державного кредиту розпочалося в Україн ні в 1995. Цінні папери уряду України почали випускатися у відповідності с. Постановою. Кабінету. Міністрів від 23 серпня 1994 року № 58610 березня 1995 р вперше в історії України відбулися торги по розміщенню д ержавніх облігацій внутрішньої позики. Перша емісія. ОВДП 1995 р була здійснена ?? безготівковим шляхом - через записи на рахунках інвесторів, розміщення облігацій проводилося на термін 3-6 місяців (хоча за світовими стандартами державними облігаціями вважаються цінні папери з терміном обігу понад 5 років); номінальна вартість однієї облігації становила 100 млн руб, а процентна ставка прибутковості - 140% річних. Такі якісні характеристики. ОВДП були обумовлені нестабільною фінансовою кон'юнктурою в умовах становлення ринку цінних паперів, високою ставкою рефінансування. НБУ (60% річних), недовірою насе-лення до держав держави.
Одним з перспективних джерел залучення позикового капіталу державою вихід на світові фінансові ринки. Акумулювати кошти з зовнішніх джерел можна шляхом розміщення єврооблігацій, залучення фідуціарних них позик, емісії облігацій державної зовнішньої позики. Євро-облігації - це боргові зобов'язання, що є одним з видів цінних паперів, які випускаються позичальниками з метою отримання довгострокових кредитів на євроринку. Євро-облігації мають всі ознаки облігацій, а також деякі особенностіті:
Рис 84. Ідентифікаційні ознаки облігацій і казначейських зобов'язань
- розміщуються одночасно на ринках декількох країн, а не однієї;
- валюта єврооблігації, зазвичай, як для кредитора, так і для боржника є іноземним (за винятком банків. США);
- переважно єврооблігації розміщуються емісійним синдикатом, створюваного банками кількох країн, який виступає гарантом по позиці
. Фідуціарні позики - позики, що випускаються одними суб'єктами (переважно іноземними комерційними банками), а відповідальність за них несе інший суб'єкт (Україна в особі. Міністерства фінансів)
Дебютний вихід України на міжнародний фінансовий ринок відбувся в 1997 р в умовах значного дефіциту державного бюджету. У зв'язку з вкрай низьким кредитним рейтингом Україна зіткнулася з проблемою криз зи довіри з боку кредиторів, яка виявилася в емісії українських єврооблігацій і фідуціарних позик, терміновість і прибутковість яких показали високий рівень ризикованості операцій з Німмо.
Першу фідуціарних позику на суму 450 млн дол .. США Україна залучила 11 серпня 1997 р на підставі розпорядження. Президента України (від 24 липня 1997 р № 267/97-РП). Ця короткострокова позика (на 12 місяців ів) була розміщена через банк (фідуціара) "Bankers Trust Luxembourg SA" та японську компанію "Nomura International" під 12% річних, і за вирахуванням комісійних відсотків Україна отримала близько 397 млн дол .. США на фінансування поточних витрат. Державного бюджету України на 1997 р жовтні 1997 р уряд отримав комерційну позику від "Chase Manhattan Bank" на загальну суму 109 млн дол .. США (комісійну вина міста банку - 0,76% суми). Термін погашення - 1 рік. Ще більш наочним прикладом може слугувати емісія єврооблігацій 25 лютого 1998 р підписано угоду про позику, згідно з якою лід-менеджерами виступали Merri ll Lynch і Commerzbank. Облігації були номіновані в німецьких марках на суму 750 млн німецьких марок з терміном погашення через три роки (тобто 26 лютого 2001 p). Ставка прибутковості позики склала 16,2% (плюс 1,75% - комісійна винагорода). Ця ставка виявилася рекордною за фінансовими інструментами, номінованими в німецьких марках, за всю післявоєнну історію розвитку світового ринку (Росія, наприклад, дебютувала на ринку єврооблігацій з позикою 5 млрд дол .. США і ставкою прибутковості на рівні 9% 5 млрд дол .. США и ставкою дохідності на Рівні 9%).
Наведена класифікація і, зокрема, визначено в ній критерії ознак, форми і методи випуску і реалізації державних позик, що застосовуються в практиці більшості країн і в той же час дозволяють максимально врахувати різнострон-ні інтереси юридичних та фізичних осіб і держави. Однак кожна держава в залежності від соціально-політичних, економічних та інших обставин вибирає найбільш доцільний і прийнятний для неї сп осіб реалізації специфічного виду фінансових відносин - державного кредиту.
ОВДП 1995 р була здійснена ?