Бізнес-форум «Росія і Узбекистан - стратегічні партнери», який відбувся 27 жовтня в Ташкенті, дозволив заново оцінити стан двосторонніх торговельно-економічних відносин. У ньому взяли участь близько 20 російських і понад 50 узбецьких компаній. Організаторами заходу виступили Торговельне представництво РФ в Узбекистані, Торгово-промислова палата Республіки Узбекистан, Російсько-Узбецький ділова рада та Південно-Уральська Торгово-промислова палата.
Учасники форуму, що пройшов у рамках бізнес-місії російських ділових кіл в Узбекистані, зійшлися на думці, що в сфері торгово-економічних відносин у Москви і Ташкента є помітні досягнення, а проведена РФ політика у відповідь антизахідних санкцій та імпортозаміщення здатна не тільки зміцнити ці успіхи, але і досить швидко підняти відносини на нову висоту.
У президії бізнес-форуму «Росія і Узбекистан - стратегічні партнери»
Зовнішньоторговельний оборот Росії і Узбекистану за минулий рік, за даними Федеральної митної служби Росії, склав 2 млрд. 837,1 млн. Дол. При цьому російський експорт у вартісному вираженні (2 млрд. 235,4 млн.) Майже в чотири рази перевищував імпорт з Узбекистану (601,8 млн.). Для Росії Узбекистан є четвертим за значимістю зовнішньоекономічним партнером серед країн СНД, поступаючись тільки Україні, Казахстану і Білорусії. Серед зовнішньоторговельних партнерів Узбекистану Росія сьогодні посідає перше-друге місця, наполегливо конкуруючи за лідерство з Китаєм. За підсумками минулого року перше місце залишилося за РФ.
У доларовому вираженні обсяги торгівлі між Росією і Узбекистаном в минулому році помітно скоротилися. Але сталося це в основному через падіння курсу рубля, і тому вартісні показники не відображають реального стану справ . Якщо в доларах двостороння торгівля в минулому році впала на 29%, то її фізичний обсяг - всього на 1,8%. Це означає, що кількість товарів, які Москва і Ташкент продавали один одному, залишилося майже таким же, а їх ціна через коливання валютних курсів стала набагато менше. Попит на них фактично залишився на колишньому рівні, але обсяги валютної виручки помітно знизилися. У першому півріччі цього року падіння вартісних обсягів торгівлі продовжилося, а її фізичний індекс виріс на 2,9%. При цьому поставки російських товарів в Узбекистан майже не змінилися (+ 0,2%), тоді як імпорт з Узбекистану в РФ виріс на цілих 50,6%.
Структура двостороннього товарообігу носить взаємовигідний характер, що пов'язано з природно-кліматичними особливостями обох країн, можливостями промисловості і сільського господарства. У російських поставках переважають мінеральні продукти, машини, обладнання, транспортні засоби, метали і металовироби, деревина, целюлозно-паперові вироби, хімічна продукція та сільськогосподарську сировину. Узбекистан поставляє Росії текстиль і текстильні вироби, сільськогосподарську сировину і продукти харчування, недорогоцінні метали та природний газ. Через відповідних продуктових санкцій Москви проти Заходу особливо значно виріс експорт узбецьких фруктів і овочів. У січні-липні цього року в вартісному вимірі він збільшився більш ніж в 3,4 рази (до 48 млн. Дол.), А у фізичному вираженні - в 3,1 рази (до 59,7 тис. Тонн).
Зростання імпорту продовольства з Узбекистану дозволяє Росії диверсифікувати поставки за рахунок країн СНД, що мають дружні з нею стосунки. При цьому республіка здатна постачати в РФ фрукти та іншу сільськогосподарську продукцію, яка в російському кліматі просто не росте.
Крім того, розвиток сільського господарства і продовольчої експорту сприятиме вирішенню соціальних проблем і, перш за все, безробіття, яка сьогодні виливається в масову трудову міграцію громадян Узбекистану на територію РФ. Підвищення економічної стійкості третьої за чисельністю населення країни СНД, розташованої в стратегічно важливому регіоні і межує з Афганістаном, безумовно, послужить зміцненню всього південного прапора колишнього СРСР. В умовах, коли в більшості країн Середньої Азії тліють приховані від зовнішнього спостерігача конфлікти, Узбекистан може зіграти в регіоні стабілізуючу роль.
Крім статусу провідної зовнішньоторговельного партнера Росія є ще і найбільшим інвестором в Узбекистанський економіку. За останні п'ять років вона вклала в республіку більше 6 млрд. Дол. Тільки за минулий рік обсяг російських інвестицій склав 1235,5 млн. Дол., На 40% перевищивши рівень 2014 За даними Держкомстату Узбекистану, на грудень минулого року в країні діяло більше 915 компаній з участю російського капіталу. 716 з них були спільними підприємствами і 154 - чисто російськими. У Росії ж діє близько 500 компаній з узбецьким капіталом.
Інтереси російського бізнесу в Узбекистані зосереджені головним чином в паливно-енергетичному комплексі. 95,2% минулорічних російських інвестицій припали саме на нафтогазову галузь. Узбекистан займає в СНД третє місце з видобутку природного газу після Росії і Туркменістану і входить в десятку найбільших газодобувних країн світу. Щорічно республіка видобуває 63-65 млрд. Кубометрів газу, що поставляється в тому числі і на експорт.
Найбільші російські інвестори в нафтогазовий сектор - «Лукойл» і «Газпром». «Лукойл» з 2004 року є партнером «Узбекнафтогазу» за проектом «Кандим-Хаузак-Шади-Кунград», який реалізується на умовах угоди про розподіл продукції. Інтереси «Лукойлу» в Узбекистані представляє дочірня компанія «ЛУКОЙЛ Узбекистан Оперейтінг Компані». У 2007 р відбувся запуск в експлуатацію першого видобувної дільниці »« Хаузак-Шади »в Бухарської області, а вже через рік на ньому був досягнутий проектний рівень видобутку газу. У 2014 р на цій ділянці було видобуто 3,4 млрд. Тонн природного газу і 11 тис. Тонн газового конденсату. Умовами угоди передбачено і розробка Кандимской групи, що складається з 6 газоконденсатних родовищ. У квітні цього року «Лукойл» приступив до будівництва Кандимского газопереробного комплексу, в рамках якого буде побудований газопереробний завод потужністю 8,1 млрд. Куб. м газу в рік. Крім того, «Лукойл» бере участь в проектах по розробці родовищ південно-західного Гиссара, а також узбецької частини Аральського моря.
«Газпром» співпрацює з Узбекистаном з 2002 р, будучи його партнером із закупівель природного газу та розробці нафтогазових родовищ. Його найбільший проект в республіці - геологорозвідувальні роботи на плато Устюрт, запаси якого оцінюються в 120 млрд. Кубометрів газу і близько 7 млн. Тонн газового конденсату. Угода по Устюрт була підписана в 2006 р, а в 2009 р на плато було відкрито газове родовище «Джел». Крім того, «Газпром» займається розробкою введеного в експлуатацію ще в 1971 р родовища «Шахпахти». Учасниками цього проекту крім дочірньої компанії «Газпрому» «Газпром Зарубежнефтегаз» стала швейцарська компанія Gas Project Development Central Asia AG. В цілому з серпня 2004 по серпень 2010 року на родовищі «Шахпахти» було видобуто 1,597 млрд. Кубометрів природного газу.
Компанія «РАБЕКС ГРУП» (Росія) - представник російських ВАТ «Курскрезинотехника» і ВАТ «Саранський завод Резинотехника» була солідно представлена на що відбулася в березні ц.р. в Ташкенті промисловій виставці Uzbekistan Industrial Forum 2016
Росія і Узбекистан активно співпрацюють і в інших сферах - телекомунікації, машинобудуванні, електротехнічній, хімічної, будівельної, легкої і харчової промисловості. У 2015 році в спеціальній індустріальній зоні «Ангрен» було засновано перше підприємство з російською участю - СП ТОВ «Арматурно-ізоляторний завод». За останні чотири місяці, як повідомив на узбецько-російському бізнес-форумі російський посол В. Тюрденев, для обговорення питань поставок в РФ узбецької бавовни і текстильної продукції республіку двічі відвідували російські урядові делегації. Одну з них очолював статс-секретар, заступник міністра промисловості і торгівлі РФ Віктор Євтухов, а іншу - заступник голови Мінпромторгу Олександр Морозов. До складу останньої делегації входили представники російських підприємств транспортного, сільськогосподарського і спеціального машинобудування: КамАЗа, «Ростсільмашу», асоціації «Росагромаш», Рубцовского заводу запасних частин, Ногінського заводу паливної апаратури, компаній «Коминвест-АКМТ» і «Пегас-Агро». На переговорах обговорювалася, зокрема, можливість створення в Узбекистані за участю «Ростсільмашу» спільного виробництва кормозбиральних комбайнів.
Розвиток торговельно-економічного співробітництва компенсує ослаблення міграційних зв'язків, що намітилося на протязі двох останніх років. Після посилення з 2015 р російського міграційного законодавства, а також під впливом економічної кризи, що число працюючих в РФ узбекістанцев помітно знизилося, а обсяг їх грошових переказів - різко скоротився. Якщо в початку 2014 року в Росії налічувалося близько 2,3 млн. Громадян Узбекистану, то до весни 2016 року їх залишилося 1,8 млн. Ще значніше скоротилися грошові перекази приватних осіб в Узбекистан. За даними Центрального банку Росії, за минулий рік вони впали в порівнянні з 2014 р майже вдвічі - з 5,7 до 3,1 млрд. Дол. Так як учасником ЄАЕС республіка не є, особливих змін в цій сфері чекати не варто.
За багатьма напрямками російська і Узбекистанская економіки в силу їх галузевої спеціалізації, старих інфраструктурних і технологічних зв'язків, а також різних природно-кліматичних умов двох країн є взаємодоповнюючими. І потенціал розвитку торгово-економічних зв'язків між Росією і Узбекистаном, як показав останній бізнес-форум, далеко ще не розкритий.
___________________
Фото http://uzbekistan.ved.gov.ru/ru/news/14581; http://nuz.uz/fotoreportazh/12024-uzbekistan-industrial-forum-2016-prohodit-v-tashkente.html
