Покажчик за автором книг > Книги по рубриках> книги
> пїЅ > Постатейний коментар до Федерального закону від 9 липня 1993 року № 5351-1 «Про авторське право і суміжні права». - Костькова О.В., Тимошенко В.А., 2005
Алфавiт по авторам:
| 1 | 2 | 6 | 8 | А | Б | В | Г | Д | Е | Ж | З | І | До | Л | М | Н | Про | П | Р | З | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Е | Ю | Я |
Постатейний коментар до Федерального закону від 9 липня 1993 року № 5351-1 «Про авторське право і суміжні права». - Костькова О.В., Тимошенко В.А., 2005
Стаття 9. Виникнення авторського права. презумпція авторства
1. Авторське право на твір науки, літератури і мистецтва виникає в силу факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрації твору, іншого спеціального оформлення твору або дотримання будь-яких формальностей.
Володар виняткових авторських прав для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, який вміщується на кожному примірнику твору і складається з трьох елементів:
латинської букви "С" в окружності: C;
імені (найменування) власника виключних авторських прав;
року першого опублікування твору.
2. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору.
3. При опублікуванні твори анонімно або під псевдонімом (за винятком випадку, коли псевдонім автора не залишає сумніву в його особистості) видавець, ім'я або найменування якого позначено на творі, за відсутності доказів іншого вважається представником автора відповідно до цього Закону і в цій якості має право захищати права автора і забезпечувати їх здійснення. Це положення діє до тих пір, поки автор такого твору не розкриє свою особистість і заявить про своє авторство.
Коментар до статті 9
1. Авторське право на твір виникає у його творця в силу самого факту створення. У цьому полягає одна з головних достоїнств авторського права в порівнянні з патентним правом на винаходи та інші об'єкти промислової власності. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрації, іншого спеціального оформлення твору або дотримання будь-яких формальностей. Однак якщо автор або інший власник авторських прав має намір заздалегідь забезпечити докази свого авторства, він може зареєструвати свій твір у нотаріуса, в громадських організаціях, а в деяких випадках - і в державних організаціях. Найбільш поширеною є реєстрація, здійснювана Російським авторським суспільством (РАО) або філією РАО.
2. Володар виняткових авторських прав для сповіщення про свої права може (але не зобов'язаний) використовувати знак охорони авторського права, що поміщається на кожному примірнику твору і складається з трьох елементів:
- латинської літери "С" в окружності: C;
- імені (найменування) власника виключних авторських прав;
- року першого опублікування твору.
Оскільки знак охорони авторського права служить інформаційним цілям і його приміщення має факультативний характер, суперечать п. 1 коментарів статті та Всесвітньої конвенції про авторське право 1952 р допускаються іноді відомчі розпорядження про обов'язкове приміщенні на кожному виданні знака охорони авторського права. Знак охорони авторського права вперше був введений в наше законодавство в зв'язку з приєднанням СРСР до Всесвітньої конвенції про авторське право в 1973 році, яка передбачає, що якщо будь-яка країна, що входить до Конвенції, вимагає виконання будь-яких формальностей для виникнення або здійснення авторських прав, то все, вони повинні вважатися виконаними, якщо на творі стоїть знак охорони авторського права.
3. Відсутність такого знака на примірнику твору як російського, так і іноземного учасника не позбавляє цей твір авторсько-правової охорони.
Буква "С" є початковою літерою англійського слова "copyright" ( "авторське право"). Приміщення знака охорони авторського права на примірниках опублікованих творів покликане на практиці забезпечити виявлення випадків несанкціонованого (незаконного) використання авторських прав на ці твори. За допомогою знака охорони служби, бюро і суспільства (митні, авторсько-правові тощо), в чиї завдання входить виявлення порушень авторських прав, можуть більш ефективно боротися з недозволеним використанням охоронюваних законом творів. Наприклад, митні органи, маючи переліки опублікованих в країні творів, стежать за наявністю на примірниках імпортованої друкованої продукції знака охорони. Відсутність знака охорони, так само як і його незаконне приміщення можуть спричинити заборону на ввезення, арешт продукції та інші санкції, що накладаються, як правило, судом.
У 1989 році була прийнята Інструкція про порядок проставлення знака охорони авторського права на творах науки, літератури і мистецтва, що видаються в СРСР. Ця Інструкція на даний момент не скасована. Відповідно до неї, знаком охорони авторського права повинні позначатися видання, що містять в собі охороняються авторським правом твори науки, літератури і мистецтва:
- всі види книжкових і журнальних видань, а також брошури, буклети, листівки, плакати, каталоги, календарі і т.д .;
- всі види видань образотворчого мистецтва (естампи, репродукції, альбоми, плакати, листівки, художньо оформлені конверти для грамофонних платівок і т.д.);
- картографічні видання (карти, карти-схеми, атласи і т.д.).
Видання, що містять офіційні матеріали (закони, судові рішення, державні стандарти і т.п.), а також видання творів народної творчості, давніх актів і пам'ятників, так само інших творів, що не охороняються авторським правом, позначаються знаком охорони авторського права лише за наявності авторських коментарів , приміток, вступних статей і т.п., а при виданні збірок зазначених матеріалів - при наявності оригінальної складальної роботи.
Організації, що випускають у світ самостійно або за посередництва якогось видавництва збірники наукових праць, енциклопедичні словники, журнали або інші періодичні видання, в символі авторського права на всі видання в цілому вказують своє найменування, тому що авторське право на дані видання в цілому по Закону належить таким організаціям.
На відомчих друкованих роботах, видання яких дозволено міністерствам, відомствам і організаціям в установленому порядку, минаючи видавництва, в знаку охорони авторського права вказується найменування організації, якщо їй належить авторське право на дане видання, або прізвища авторів, яким належить авторське право.
Таким же чином проставляється знак охорони авторського права на виданнях, що випускаються видавництвами на замовних умовах.
У книжкових і альбомних виданнях символ авторського права позначається на звороті титульного аркуша, внизу.
На однолістних виданнях нот, творів образотворчого мистецтва і т.п. символ позначається на першій сторінці, внизу.
У журналах та інших періодичних виданнях символ авторського права організації проставляється на звороті титульного аркуша, а в разі відсутності останнього - на першій сторінці, внизу.
Символи авторського права на кожен твір, вміщений у збірнику або періодичному виданні, повинні бути проставлені таким чином і на такому місці, які ясно показували б охоронювана даного твору авторським правом.
Якщо в створенні твору брало участь кілька авторів, то в знаку охорони авторського права імена авторів вказуються в прийнятій ними послідовності.
На виданні може бути проставлено кілька знаків охорони авторського права з зазначенням імен творців творів і характеру виконаної ними роботи (автора-упорядника, художника-оформлювача, автора ілюстрацій або фотозйомки, автора тексту і т.д.).
При виданні твору, що охороняється авторським правом, в перекладі з однієї мови на іншу повинні бути позначені символи як оригінального видання, з якого здійснюється переказ, так і переказного видання. При цьому символ оригінального видання проставляється на мові оригіналу, а символ перекладу - на мові перекладу.
При перевиданні твору без змін повинен бути повністю відтворено знак охорони авторського права, позначений на першому виданні.
При перевиданні твору в зміненому вигляді (доповнене або перероблене перевидання) на звороті титульного аркуша повинні бути позначені як символ першого, так і символ останнього видання з відповідною вказівкою на додаток і переробку.
4. Існує презумпція авторства: за відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику (копії) твору. Ця презумпція поширюється і на випадки створення твору кількома авторами, тобто співавторами.
Авторське право поширюється на будь-які - як оприлюднені, так і не оприлюднені твори, виражені в об'єктивній формі. Саме тому авторське право виникає не з моменту оприлюднення або опублікування твору, а з моменту його створення, тобто вираження в об'єктивній формі. Час створення твору не має правового значення, оскільки авторське право не знає поняття першості (пріоритету) в створенні твору, на відміну від патентного права.
5. Відповідно до п. 2 коментарів статті встановлюється презумпція того, що автором твору є особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору. Ця презумпція діє і відносно автора, зазначеного під псевдонімом.
Пункт 3 даної статті відноситься до тих ситуацій, коли твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом. В цьому випадку видавець, ім'я або найменування якого позначено на творі, за відсутності доказів іншого вважається представником автора відповідно до цього Закону і в цій якості має право захищати права автора і забезпечувати їх здійснення. Це положення діє до тих пір, поки автор такого твору не розкриє свою особистість і заявить про своє авторство. Тут ми маємо справу з законним представництвом (п. 1 ст. 182 ЦК).
Головна сторінка
| література | Періодичні видання | побажання
Розміщення реклами | про бібліотеку
