Підстави виникнення зобов'язальних правовідносин, суб'єкти

1. Зобов'язання з множинністю боржників або (і) кредиторів можуть бути:

Зобов'язальні правовідносини - це цивільно-правові відносини, в силу яких одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 307 ЦК).

Підставами виникнення зобов'язань є:

• договір;
• заподіяння шкоди;
• одностороння угода;
• рішення суду;
• придбання майна по законних підставах;
• інші, передбачені в законі підстави.

Зобов'язальні правовідносини можна класифікувати за кількома ознаками.

Залежно від розподілу прав і обов'язків між сторонами:

• односторонні - такі зобов'язання, при яких у кредитора є тільки право, а у боржника - тільки обов'язок (договір позики);
• двосторонні - такі зобов'язання, за якими кожна зі сторін одночасно є носієм прав і обов'язків - по одному вправі вимагати, а за зустрічним повинна виконати вимогу іншої сторони (договір купівлі-продажу).

Залежно від підстав виникнення зобов'язальні правовідносини поділяються на:

• договірні;
• недоговірні (деліктні).

Договірні зобов'язання як найбільш поширений вид зобов'язань поділяються на типи:

• зобов'язання по передачі майна у власність;
• зобов'язання по передачі майна в користування;
• зобов'язання щодо виконання робіт;
• зобов'язання по реалізації результатів творчої діяльності;
• зобов'язання з надання послуг;
• зобов'язання з багатосторонніх угод.

Залежно від ступеня визначеності об'єкта зобов'язання з кількісної боку розрізняються на зобов'язання:

• однооб'ектний - боржник зобов'язаний передати кредитору одну певну річ, виконати роботу, надати послугу і т. п .;
• альтернативні - боржник зобов'язаний передати одну з двох або більше речей, передати річ або виконати роботу (право вибору належить боржнику);
• факультативні - боржник зобов'язаний передати одну певну річ (сукупність речей), виконати певну роботу, надати одну певну послугу і. т. п., але має право замінити предмет виконання.

За структурою змісту зобов'язання бувають:

• прості (односторонні) - одна сторона (кредитор має право вимагати певної поведінки, а інша сторона (боржник) несе відповідний обов'язок (наприклад, договір позики);
• складні (двосторонні, взаємні, зустрічні) - кожен з учасників зобов'язання має права і несе обов'язки.

Зобов'язання поділяються також на основні (головні) і додаткові (залежні, або акцесорних - від лат. Accessorius - додатковий, привхідний).

По предмету виконання відокремлюються грошові зобов'язання, які відіграють особливу роль в майновому обороті.

По суб'єкту виконання виділяються зобов'язання особистого характеру, в яких виконання може здійснюватися тільки особисто боржником і не може бути покладено на іншу особу (п. 1 ст. 313 ЦК України).

Залежно від ступеня визначеності предмета зобов'язання на момент виникнення зобов'язання поділяються на:

• альтернативні;
• факультативні.

Залежно від розподілу прав і обов'язків між кредиторами і боржниками зобов'язальні правовідносини поділяються на:

• часткові;
• солідарні;
• субсидіарні.

Залежно від суб'єктного складу:

• прості;
• складні.

Суб'єкти зобов'язальних правовідносин - боржник і кредитор. Боржник - зобов'язана сторона (тобто він повинен зробити в сторону кредитора певну дію або утриматися від нього). Його обов'язок називається боргом. Кредитор - сторона, управнена вимагати від боржника вчинення певної дії або утриматися від нього. Право кредитора називається правом вимоги.

Об'єктом зобов'язальних відносин є те, відносно чого вчиняються дії: гроші, речі і т.д. .

Зміст зобов'язального правовідносини - права, обов'язки та відповідальність кредитора і боржника щодо виконання зобов'язання.

При цьому кредитор:

1. вправі вимагати виконання як від усіх боржників разом, так і від будь-якого окремо;
2. вправі вимагати від боржників виконання як частини, так і всього боргу;
3. не отримавши повного виконання від одного боржника, має право вимагати недоодержане від решти боржників;
4. зобов'язаний, отримавши виконання від боржника, відшкодувати належне іншим кредиторам.

У свою чергу, боржник має право виконати зобов'язання будь-якого з кредиторів до пред'явлення ними вимоги. При цьому виконання зобов'язання одному з солідарних кредиторів звільняє від виконання решті.

Також боржник залишається зобов'язаним до тих пір, поки зобов'язання не виконано їм повністю. Виконання солідарного обов'язку одним з боржників звільняє інших боржників від виконання кредиторові. Боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має регресну вимогу до решти боржників.

Відповідальність за порушення зобов'язань полягає в тому, що особа зобов'язана відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням свого зобов'язання іншій стороні.

Особа несе відповідальність за порушення зобов'язання при наявності вини (умислу або необережності). Відсутність вини доводиться особою, яка порушила зобов'язання.

Особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, звільняється від відповідальності тільки в разі, якщо зобов'язання порушено внаслідок обставини непереборної сили.

Угода про звільнення або обмеження відповідальності за умисне порушення мізерно.

Завдані збитки відшкодовуються у вигляді реального збитку та упущеної вигоди. При визначенні реального збитку враховується ціна, яка існує у виконання зобов'язання, а упущеної вигоди можливі придбання. Заходи вжиті кредитором для її отримання заходи і зроблені з цією метою пріготовленія.По загальним правилом зобов'язання створює правовий зв'язок у вигляді взаємних обов'язків і прав між двома сторонами: зобов'язаною (боржником) і має право вимоги (кредитором). Однак на кожній стороні можуть виступати кілька суб'єктів громадянського права, що робить зобов'язання більш складними. Такі ситуації називаються множинністю осіб в зобов'язанні.

Крім того, багато зобов'язання, особливо в сфері підприємницької діяльності, виникають і виконуються за сприяння інших осіб, які сприяють досягненню правової та господарської мети, поставленої перед зобов'язанням. Такі причетні до зобов'язання суб'єкти цивільного права іменуються третіми особами (п. 3 ст. 308 ЦК України).

Зобов'язання з множинністю боржників або (і) кредиторів можуть бути:

• пайовими;
• солідарними;
• субсидіарними.

Суб'єктом зобов'язання є:

• особа, що має повноваження вимагати певної дії, - кредитор;
• особа, яка зобов'язана вчинити таку дію, - боржник.

У зобов'язанні крім боржника і кредитора можуть брати участь і інші суб'єкти - треті особи.

Об'єктом (або) предметом зобов'язання є те, з приводу чого воно виникає і існує. Як випливає з визначення, зобов'язання виникають з приводу дій боржника, таких як передача майна (в тому числі речей, прав і т. П.), Виконання робіт, сплата грошей, надання послуг і т. П.

Зміст зобов'язального, як і будь-якого іншого, правовідносини складають права і обов'язки його сторін (учасників).

У будь-якому зобов'язанні праву одного боку відповідає обов'язок іншої (продавець зобов'язаний передати річ, покупець має право вимагати вчинення цього діяння). Кредитор може вимагати здійснення тільки тих дій, які боржник зобов'язаний виконати.