Презентація в Малому залі Тбіліського театру організована союзом «Русский клуб» і колективом театру, на відкритті вечора президент Міжнародного культурно-просвітницької спілки Микола Свєнтицький зазначив, що «рух назустріч один одному може бути тільки обопільне, і тільки любов зможе врятувати цей світ».
На презентаціях гості змогли не тільки подивитися картину, але і познайомитися з героями, які брали участь в зйомках, задати питання режисерові фільму - відомому російському політологу, історику Євгену КОЖОКІН.
У громадському центрі фільм дивилися молоді люди, які вивчають російську мову, багато хто з них тільки почали вивчати мову і ніколи не були в Росії, дізнавалися для себе щось зовсім нове. Зустріч в Малому залі театру зібрала корінних жителів Тбілісі, тих, для кого обговорення ідей, висловлених у фільмі, в тому числі про збереження культурних зв'язків, про розвиток подальших відносин, - частина історії їх сімей, частина сьогоднішнього життя.
Документальний фільм створений в 2016 році Гільдією сценаристів Росії завдяки не тільки сприяння фонду і підтримки МГИМО, а й значною мірою завдяки підтримці грузинських діячів культури, істориків, педагогів.
Документальний фільм розповідає про життя росіян в Грузії і грузин в Росії, про подібність і відмінності менталітету двох народів. У кадрі свої історії розповідають герої, що утворюють дзеркальні пари: російський художник в Грузії і грузинський художник в Росії, два дизайнера, що працюють в сусідніх країнах, вчитель російської мови в Тбілісі і викладач грузинського в Москві, а також грузинські та російські школярі.
«Фільм звернений до людей, - відповідаючи на питання журналістів, сказав режисер фільму. - Він, якщо звернений до політиків, то не в якості політиків, а в якості просто звичайних людей, у яких є свої переживання, свої думки про майбутнє, про життя. Мені б дуже хотілося, щоб фільм допоміг нам один одного краще зрозуміти, та й просто любити два виключно красивих міста - місто Москву і місто Тбілісі », - сказав Євген Кожокин.
У фільмі присутня філософ Мераб Мамардашвілі - його думки про розвиток Грузії, висловлені досить давно, не втрачають актуальності, безумовну цінність представляють архівні записи його висловлювань. Його ідеї в картині обговорюють молоді грузинські політологи; своїми спогадами про філософа, з яким він дружив, ділиться російський громадський діяч, омбудсмен Володимир Лукін, який назвав Мамардашвілі «філософом XX століття».
Покази фільму вже відбулися в Москві, в Нижегородської області, в Празі і Варні. Грузинські глядачі побачили документальну стрічку не тільки на прем'єрних показах, а й на каналі Obieqtivi TV. Незабаром до картини будуть створені титри на грузинській мові, що дозволить представити її ще більш широкої аудиторії в Грузії.