Автор статті: Буданов Д.А., Клінічний психолог - нейропсихолог.
Як правильно вибрати нейропсихолога і якими знаннями потрібно володіти щоб визначити компетентність фахівця. 
Коли ви, як відповідальний батько, вирішили допомогти своїй дитині в його розвитку за допомогою нейропсихолога, перед вами стоїть завдання визначити компетентність професіонала, до якого ви хочете звернутися, і ступінь допомоги, яку він зможе надати вашій дитині. При виборі компетентного фахівця потрібно дізнатися про нього:
- Наскільки він володіє знаннями про клінічної або медичної психології (необхідне розуміння основ дитячої неврології, психіатрії, вікової психології, загальної психології) і нейропсихології ці знання необхідні фахівцеві для якісної діагностики, щоб виявити протипоказання до нейропсихологической корекції і для правильної її організації в цілому (наприклад, при схильності до епілепсії у дитини необхідно виключити з корекційної програми дихальні вправи)
- Яким досвідом роботи або стажуванням володіє фахівець у відповідних установах
- Чи має психолог спеціалізацію по нейропсихології (когнітивної або сенсомоторної), це дуже важливий фактор, оскільки нейропсихология це дуже вузька спеціальність з'явилася на стику двох наук: психології та неврології, тому для її розуміння необхідно окреме навчання
- У своїй роботі фахівець повинен керуватися нейропсихологічні методами, які довели свою ефективність (які вже були випробувані на великій кількості випробовуваних), методика повинна бути завершеною і відомої в науковому співтоваристві (наприклад, на даний момент загальновідомими авторами методик і наукових праць з нейропсихології визнані: Глозман Ж.М .; Семенович А.В .; Ахутина Т.В .; Корнєєва В.А .; Цвєткова Л.С .; Сімерніцкая Є.Г .; Микадзе Ю.В. і т.д.)
Якщо всі перераховані вище пункти ви дізналися про фахівця і він їм відповідає, то наступне, що вам може допомогти оцінити компетентність нейропсихолога вже в процесі корекції це знання її принципів, які повинні бути чітко видні в процесі роботи з дитиною.
Принципи нейропсихології:
- Для правильного функціонування психічної функції необхідний певний рівень зрілості структур мозку і нервової системи дитини. У той же час активне функціонування та корекція впливає на дозрівання структур мозку і нервової системи.
- Принцип системності, при будь-якому порушенні психічної функції (наприклад, при несформованості мови) страждає безліч елементів і підсистем, що забезпечують її функціонування.
Корекційно-розвиваюча робота передбачає не тренування окремих навичок, а формування цілісної функціональної системи, яка дозволить дитині самостійно оволодіти різними вміннями (Глозман Ж.М. 2009) - Принцип опори на зберiгання форми діяльності. Заснований на розвиток слабких ланок вищих психічних функцій при опорі на сильні сторони психіки дитини.
- Принцип емоційного залучення. Нейропсихолог повинен створити ситуацію включення дитини в процес корекції для створення необхідної мотивації.
- Принцип «заміщає онтогенезу». Даний принцип полягає в послідовному відтворенні порушених етапів розвитку, які з тих чи інших причин не були ефективно освоєні раніше (Семенович А.В. 2007)
- Принцип комплексності. В ході корекційної програми вплив виявляється в сукупності на емоційну, когнітивну і сенсомоторную сфери
- Принцип «від простого до складного». При роботі з дитиною необхідно крок за кроком освоювати кожну вправу по мірі його ускладнення
Слід зазначити, що діяльність нейропсихолога не може протікати ізольовано від роботи інших фахівців (наприклад, з навчальних закладів), необхідно проводити досить чіткі межі як спрямованості, так і змістовної сторони діяльності всіх фахівців взаємодіючих на даний момент з дитиною. Кожен фахівець, орієнтуючись на вирішення питань в сфері своєї компетенції, повинен вносити власне розуміння в одну зі складових цілісної картини стану і розвитку дитини, а також прогноз його можливостей в плані подальшого розвитку (Семаго Н.Я., Семаго М.М. 2000) .
Проблеми, з якими працює нейропсихолог: порушення функції мови, читання, письма, уваги, поведінки, труднощі з рахунком, запам'ятовуванням інформації, просторовими порушеннями. Нейропсихологическая діагностика також дозволяє визначити внутрішній потенціал дитини (зону його найближчого розвитку). Слід зазначити, що нейропсихологическая корекція показала високу ефективність у роботі з дітьми з СДУГ, ЗПР, ЗРР, ОНР, ММД, ІПР, РДА, ПЕП.
Також варто пам'ятати, що найкраща форма розвитку вищих психічних функцій дитини (в тому числі мова, лист, увагу, пам'ять, мислення і т.п.) це те, що об'єднує нейропсихологическую корекцію з діяльністю дитини в його повсякденному житті (Feeney et al, 2001., Feeney & Ylvisaker 2003). В ході своєї роботи, головне завдання нейропсихолога це створити найбільш ефективну середу для розвитку вищих психічних функцій дитини відповідних його актуального розвитку, а не в якому разі не навчити його робити автоматизовані вправи.
Я радий, якщо стаття виявилася вам чимось корисною, бажаю читачеві знайти ефективне рішення для сприятливого розвитку своїх дітей.
З повагою, Дмитро Буданов.
Контактні дані учасника:
[Email protected]
т. 8 (985) 113-114-1
Список літератури:
- Глозман Ж.М .// Нейропсихология дитячого віку: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів; 2009.
- Семенович А.В .// Нейропсихологическая корекція в дитячому віці. Метод заміщає онтогенезу: Навчальний посібник. - К .: Генеза; 2007.
- Семаго Н.Я., Семаго М.М .// Проблемні діти: Основи діагностичної та корекційної роботи психолога. М .: АРКТИ; 2000.
- Feeney, T., Ylvisaker, M., Rosen, B. & Greene, P.//Community supports for individuals with challenging behaviour after brain injury: an analysis of the New York State Behavioural Resource Project. Journal of Head Trauma Rehabilitation, 16 (1), 61-75; 2001.
- Feeney, T. & Ylvisaker, M.//Context-sensitive behavioural supports for young children with brain injury: short term effects and long-term outcome. Journal of Head Trauma Rehabilitation, 18, (1), 33-51; 2003.
