Кадри вирішують все. Ця проста мудрість в наше століття різких економічних змін і технологічних проривів стала ще більш актуальною. Система вищої освіти - це та основа, на якому формуються казахстанські кадри, і потенціал розвитку країни. Від того наскільки ефективно працює ця система буде залежати наскільки успішно буде розвиватися казахстанська економіка.
Правильний розвиток системи освіти особливо актуально ще й тому, що динаміка і принципи світової економіки визначаються найбільш розвиненими країнами (США, Японія, країни Європейського союзу і ін.). Чим розвиненіша країна, і чим більш розвиненими технологіями вона володіє, тим вище економічна ефективність у їх компаній і більший прибуток вони отримують. Якщо наші фахівці не зможуть працювати з сучасними технологіями (будь то технології в сфері послуг або в промисловості), які не будуть розуміти принципи і закони розвитку ринків, тоді казахстанські компанії не зможуть домогтися ефективності в багатьох життєво важливих галузях. При такому песимістичному сценарії, розвиток Казахстану можливо тільки при постійно зростаючих обсягах виробництва «легкодоходних» галузей (видобуток енергетичних ресурсів, металів та ін.). В таких умовах будь-яка країна стає значною мірою залежна від світових ринків сировини. І вирватися від залежності і пристрасті до доступним засобам дуже важко.
Давайте розглянемо, як розвивається наша система вищої освіти, і спробуємо дати відповідь, що чекає її в перспективі.
Криза вплинула на ринок вищої освіти. З 2007 року чисельність студентів щорічно навчаються в РК скоротилася на більш ніж 100 тис. Осіб (падіння на 15%). Це говорить про те, що щорічно кількість вступників абітурієнтів в РК скорочується.
Однією з основних причин було те, що реальні доходи населення скоротилися, і відповідно впала і доступність вищої освіти. З іншого боку самі ВНЗ значно підвищують ціни на свої послуги. Зараз щоб отримати освіту за найбільш популярних спеціальностей студент на рік повинен заплатити близько 300. тис. Тенге (близько 2 000 дол. США). 3-4 роки тому ціни були в 2-3 рази менше.
Ці фактори викликають зниження кількості учнів у ВНЗ. Не можна сказати, що це погано, тому що вища освіта не повинна бути тотально масовим, висока завантаженість університетів і навчальних груп, створює велике навантаження на викладачів, адміністративний персонал і самих студентів. Та й сам ринок праці не зможе забезпечити всіх випускників робочими місцями, відповідними ступеня бакалавра або магістра. Починаючи з 1990 року, до 2007 число учнів у ВНЗ Казахстану збільшилася більш ніж 2,5 рази (зараз в Республіці навчається близько 610 тис. Чоловік). Подібна забезпеченість вищою освітою молоді Казахстану похвальна, і підвищує нас в рейтингу людського розвитку. Також Казахстан випередив таких лідерів вищої освіти як Великобританія, Японія. Німеччина і навіть Росію за кількістю вузів на один мільйон жителів (зараз в республіці діє близько 148 вищих навчальних заклади). Але це кількісні характеристики і вони, на жаль, не відображають якість нашої вищої освіти. А показник якості освіти сьогодні є ключовим, як для окремих ВНЗ так і для всієї системи освіти країни.
Як правило, рівень освіти в ринкових умовах «підлаштовується» під рівень розвитку економічних відносин в країні, але якщо грамотно використовувати систему підготовки студентів, тоді можна впливати на розвиток країни. Можна вже зараз готувати менеджерів, технологів, інженерів за новими «якісним» програмами. Згодом ці фахівці будуть впроваджувати інновації та нові технології, що дозволить розвивати наш бізнес і виробництво, оздоровлювати і зміцнювати його.
Але, на жаль, на сьогоднішній день казахстанські ВНЗ не входить не в один загальновизнаний світовий рейтинг (рейтинги Times Higher Education і Шанхайський рейтинг). Хоча в цілому в світі простежується тенденції зростання рейтингів азійських вузів (Токіо, Тайвань, Гонконг та ін.) Завдяки величезним інвестиціям в освіту в цих країнах. Серед азіатських ВНЗ наша республіка також не змогла увійти в 100 кращих університетів.
Безсумнівно, це говорить про проблеми в якості нашої вищої освіти і це при тому, що ціни на нього досить сильно зростають.
Експерти ринку називають основною проблемою те, що в Казахстані навчання у ВНЗ потрібна студентам (а також їх батькам) не для отримання відповідних знань, а для отримання диплома, формального документа надає можливість влаштуватися на роботу і розраховувати на більш високу оплату. Цей висновок також підтверджується високим рівнем заочної освіти в РК. За даними агентства РК зі статистики в РК близько половини всіх студентів в Казахстані, вчаться на заочному відділенні. А на популярних сьогодні спеціальностях (Фінанси, Юриспруденція, Облік і Аудит і Економіка) частка «заочників» і ще вище. Наприклад, на спеціальність «Фінанси» (найпопулярніша спеціальність в РК за даними статистики) частка студентів заочного відділення складає близько 60%. А на такій найважливішій спеціальності як «Юриспруденція» (3-е місце за популярністю в РК) частка заочників складає близько 72%.
Тобто близько половини всіх випускників намагаються отримати диплом якомога швидше і простіше. У чому їм відмінно допомагає заочна освіта. Але я думаю, ніхто не буде сперечатися, що рівень підготовки фахівців на заочному відділенні значно нижче, ніж на денному.
Ситуація з низьким рівнем якості освіти склалася через відставання розвитку нашої системи освіти від вимог ринку. Після розпаду СРСР казахстанський бізнес почав активно розвиватися. Найчастіше методом проб і помилок, тому що науковими знаннями про ведення бізнесу володіли одиниці, при цьому система вищої освіти дуже повільно «звикала» до нових умов, і не встигала за розвитком бізнесу. Система освіти, також як і вся економіка, була в кризі. Всі освітні програми і методики викладання застаріли і не відповідали новим умовам вільного ринку. Саме тоді загубилася зв'язка між ВНЗ і ринком праці (до слова, в колишньому СРСР цій зв'язці приділялася дуже велика увага). Як результат, сьогодні, стратегією багатьох студентів стало бажання отримати диплом, а потім влаштуватися кудись, і вже там вивчати нову справу і накопичувати потрібні знання. Але, на жаль, при такому підході корисність навчання у ВНЗ у студента дуже низька. Все що студент отримує від такого навчання - формальний диплом і можливість влаштуватися на більш престижну роботу.
Без зворотного зв'язку з економікою і ринком праці система вищої освіти втрачає можливість вчитися на своїх помилках, адаптуватися і в підсумку поліпшуватися.
Перш за все, важлива структура спеціальностей, за якими йде підготовка в ВУЗах. Як показує статистика, лідируючі позиції в навчанні як і раніше залишаються за економічними спеціальностями (найпопулярніші «Фінанси», «Облік і Аудит», «Економіка»). Така кількість фінансистів, аудиторів і бухгалтерів не є необхідним для нашої економіки. В сучасних умовах необхідно готувати хороших фахівців в області менеджменту, маркетингу і звичайно фахівців у виробництві. Технічні фахівці це основа розвитку галузей промисловості для будь-якої економіки. І нашій економіці, перш за все, потрібно орієнтувати підготовку у ВНЗ на забезпечення кадрами виробництва (обробна промисловість, наукомісткі галузі та ін.).
Так, якщо розглянути співвідношення економічних спеціальностей на ринку праці і ринку вищої освіти, то явно видно диспропорція. Так ринок освіти готує близько 25-27% студентів економістів, але на ринку праці за різними економічними спеціальностями працюють близько 13% фахівців.
Якщо розглядати вплив кризи на вищу освіту в РК, то крім явного негативного впливу, присутній і момент оздоровлюючий, що дозволяє казахстанської системі підготовки кадрів знову знайти зв'язок з економікою. Так сьогодні компанії не можуть собі дозволити взяти незнаючого студента витратити 1-2 роки на його навчання на практиці, і лише потім почати отримувати економічну вигоду від цього. Сучасні жорсткі економічні умови вимагатимуть від випускника ВНЗ конкретних знань і умінь. Якщо ж випускник не володіє такими знаннями, тоді рівень ЗП буде низьким, або випускник взагалі не зможе знайти роботу за фахом.
З огляду на подібний вплив кризи очікувати від системи вищої освіти можна наступного:
- Коригування ЗП у студентів. Ситуація коли випускник приходить в компанію і просить 1500-2000 дол. Тільки тому, що він закінчив престижний ВУЗ буде зустрічатися рідше.
- Коригування вимог до студентів. Якщо випускник все-таки влаштовується за фахом, роботодавці будуть вимагати від нього конкретних знань і навичок. Тобто студент повинен бути корисний і ефективний.
- Відбуватиметься коригування структури популярних спеціальностей. Економічні спеціальності (перш за все Фінанси, Бухоблік і Аудит) стануть менш популярними.
- Для того щоб бути ефективними на ринку ВНЗ змушені будуть переглядати програми і методи навчання.
Останні два пункти можливі в середньостроковій перспективі (3-5 років). Також слід сказати, що держава занепокоєння сьогоднішнім становищем в системі освіти. Якщо держава буде правильно використовувати свій вплив і врахує ринкові тенденціями, цілком можливо, що в найближчі 5-10 років в Казахстані вдасться побудувати сучасну і високоефективну систему вищої освіти.
Будемо на це сподіватися !!!
