3.1. Поняття економічної безпеки підприємства. Правове забезпечення економічної безпеки підприємства
3.2. Система економічної безпеки підприємства. Завдання. принципи побудови
3.3. Ризик і його вплив на економічну безпеку підприємства. Управління економічними ризиками підприємства
І не покладайся на те, що ворог не прийде, покладайся на засоби, які у своєму розпорядженні, щоб зустріти його.
І не покладайся на те, що ворог не нападе; покладайся на те, щоб наші позиції були невразливі для нападу.
Сюнь-цзи
Специфіка національних ринкових відносин полягає в тому, що всі суб'єкти господарювання постійно діють в умовах невизначеності і ризику. Відповідно до Господарського кодексу суб'єктами господарювання визнаються господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання або оперативного управління і мають статус юридичної особи [1] . Підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності. Основною метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Отже, в сучасних умовах господарювання головним завданням керівництва будь-якого підприємства є захист його інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз.
У зв'язку з цим, в умовах недосконалих конкурентних відносин та чинного законодавства, ще на початку діяльності підприємства необхідно передбачити заходи забезпечення економічної безпеки, які дозволять усунути або мінімізувати негативний вплив зовнішніх і внутрішніх загроз.
Виходячи з того, що головним принципом ринкової економіки є взаємодія господарського об'єкта і ринку, який являє собою сукупність об'єктів і разом з тим самостійної цілісністю, господарський суб'єкт може існувати тільки за умови постійної взаємодії з ринковим середовищем. Для цього необхідно нормальне функціонування як самого підприємства, так і ринку в цілому. Безпека не може бути знеособлена - цілком природно, що небезпека (поняття "загроза") може виходити від кого-то або чогось (поняття "потенційний противник") і спрямована на кого-то или что-то (поняття "об'єкт") . Отже, можна визначити певну формулу безпеки: безпека - стан стійкої життєдіяльності об'єкта щодо впливу загроз потенційного противника [2] .
У свою чергу, в економічній безпекою підприємства (ЕБП) розуміють стан його захищеності від негативного впливу зовнішніх і внутрішніх загроз, дестабілізуючих чинників, при якому забезпечується стійка реалізація основних господарських інтересів і цілей статутної діяльності [3] .
Метою забезпечення економічної безпеки підприємства (фірми) повинна стати комплексна протидія потенційним і реальним загрозам, усунення або мінімізація яких має гарантувати суб'єкту господарювання успішність функціонування в нестабільних умовах зовнішнього і внутрішнього середовища. Досягнення вищевказаної мети стає можливим за умови формування і реалізації політики економічної безпеки підприємства (фірми) як загального орієнтиру для дій і прийняття рішень, полегшує досягнення мети. При цьому вирішуються такі завдання щодо забезпечення економічної безпеки підприємства (рис. 3.1).
Мал. 3.1. Основні напрямки забезпечення та завдання економічної безпеки підприємства
Внутрішній зміст поняття економічної безпеки підприємства є досить комплексним і містить ряд елементів, зокрема об'єкт і суб'єкт безпеки. Об'єктом економічної безпеки підприємства виступає все те, на що спрямовані зусилля щодо забезпечення безпеки, або ж те, що потребує захисту [4] (рис. 3.2):
■ кадровий персонал підприємства, а саме: керівний склад, акціонери, структурні підрозділи та їх співробітники, функції яких пов'язані з різними видами інформації;
■ майновий, інтелектуальний і фінансовий капітал підприємства;
■ притаманні специфіці фірми види фінансово-господарської діяльності підприємства.
Мал. 3.2. Об'єкти економічної безпеки підприємства
Отже, об'єктом економічної безпеки підприємства є вся система його повноцінного функціонування. При ураженні хоча б одного з об'єктів економічної безпеки підприємства остання відчуває відповідного впливу на окрему ділянку фірми, може обернутися небезпекою або загрозою втрати балансу рівноваги виробничо-господарського механізму підприємства. Кожне підприємство (підприємство) має більш загальний об'єкт безпеки, так і специфічний, через особливості її діяльності.
Безпосередня організація забезпечення безпеки вищеперелічених об'єктів покладено на суб'єктів економічної безпеки підприємства, а саме відповідних осіб, підрозділів, служб, органів, відомств і установ.
Суб'єктів економічної безпеки підприємства можна класифікувати за рядом ознак [5] (рис. 3.3).
За належністю:
■ власні служби безпеки, що входять в структуру суб'єктів господарювання та повністю утримуються за їхні кошти. Структура цих підрозділів базується в залежності від рівня становлення фірми, масиву питань, вирішення яких покладається на ці служби керівництво підприємства на тому чи іншому етапі його розвитку;
■ самостійні комерційні або державні організації, наймаються підприємством для виконання функцій по забезпеченню окремих або всіх аспектів його безпеки. Такі суб'єкти, як правило, спеціалізуються або на чисто режимно-охоронні послуги (охорона будівель, споруд, транспорту, окремих працівників підприємств, установ, членів їх сімей і т.д.), або на чисто економічних, правових або консультаційних послугах.
Залежно від безпосередньої участі в забезпеченні безпеки підприємства:
■ спеціальні суб'єкти, створені виключно для виконання функцій по забезпеченню безпеки фірми, як її власна служба безпеки, так і залучена на умовах договору;
■ напівспеціальні суб'єкти, до безпосередніх функцій яких входить ряд таких, які спрямовані на забезпечення безпеки підприємства. Такими суб'єктами є відділ кадрів, фінансово-кредитний відділ, медична частина тощо;
■ решта персоналу та структурних підрозділів, участь яких у здійсненні заходів щодо забезпечення безпеки підприємства має винятковий характер.
Залежно від форми власності та підпорядкування:
■ державні органи - здійснюють повноваження з безпеки суб'єктів фінансово-господарської діяльності, в структуру яких вони входять, або ж надають послуги стороннім фірмам на умовах укладених договорів, прикладом чого є діяльність Державної служби охорони МВС України про заходи безпеки всіх без винятку комерційних банків в Україні ;
■ недержавні органи, які представлені охоронними організаціями, аналітичними центрами, інформаційними та консалтинговими службами, за відповідну плату на умовах договору надають послуги з охорони об'єктів, здійснюють захист інформації, комерційної таємниці і т. До цієї групи суб'єктів відносяться і власні служби безпеки підприємства недержавної форми власності.
Залежно від правової основи функціонування (легітимності суб'єктів):
■ офіційні органи, які функціонують в рамках чинного законодавства України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
■ нелегітимні структури, діяльність яких відбувається поза правовим полем України. Зараз їх функціонування має динаміку до зменшення, що викликано відмовою суб'єктів бізнесу від їх "послуг", проте відкидати їх існування не варто. Зазначені суб'єкти, тобто "дах", пропонують свої послуги через погрози, насильство, погроми, гарантуючи при цьому захищеність від подібних структур. Зазвичай такі послуги пропонуються суб'єктам бізнесу, діяльність яких повністю або частково відбувається в тіні, є підставою для шантажу.
Перелік зазначених вище суб'єктів економічної безпеки підприємства, крім останнього, успішно формує ринок послуг із забезпечення економічної безпеки бізнес-структур. Найчастіше підприємці формують попит на фізичну охорону будівель, інкасацію, комплекс захисних заходів від рекету і прослуховування телефонних каналів зв'язку, приміщень від радиозакладок, комп'ютерів і комп'ютерних мереж від несанкціонованого проникнення і вірусів.
Мал. 3.3. Класифікація суб'єктів економічної безпеки підприємства
Дещо менше попит на послуги з організації захисту документованої інформації, перш за все тієї, яка містить державну і комерційну таємницю. Також недостатньо уваги приділяється роботі з персоналом, допущений до конфіденційної інформації.
Недостатньо з точки зору безпеки досліджується проблема зовнішніх контактів підприємства. Тут пропонується аналіз репутації співвиконавців, контрагентів, їх кредитоспроможності, фінансової спроможності; вивчення конкурентів, дослідження ринку, тобто забезпечення прикладних аспектів безпеки сучасного маркетингу. Винятком є тільки комерційні банки, для яких вивчення потенційних клієнтів - питання виживання, тісно пов'язане з поверненням кредитів.
Згідно з аналізом сучасного світового ринку послуг безпеки близько 60% обсягу укладених угод складають охоронні послуги; послуги технічного забезпечення - по 15% відповідно; послуги приватного розшуку - 10% [5] .
У свою чергу, ринок охоронних послуг складається з приблизно рівних частин з охорони стаціонарних об'єктів, особистої охорони, охорони масових заходів, супровід вантажів та матеріальних цінностей при транспортуванні. При цьому якщо підприємству не вистачає власних можливостей і можливостей охоронної компанії, найнятої підприємством на постійній основі, то підприємство звертається на ринок спеціалізованих послуг, які пов'язані з ринками товарів (технічних засобів безпеки), фахівців та інформації.
Слід зауважити, що ринок послуг в сфері безпеки досить складно аналізувати, оскільки він характеризується відсутністю чітких меж. Як правило, фірми, що працюють на цьому ринку, - багатопрофільні, а тому виділити компанії, що надають послуги тільки в сфері безпеки, можна тільки дуже умовно. Найпоширеніші напрямки їх діяльності:
■ охорона офісних приміщень;
■ підготовка і надання особистих охоронців;
■ підготовка професійних охоронців;
■ консультації;
■ охорона вантажних перевезень;
■ охорона автостоянок;
■ встановлення технічних засобів безпеки.
Серед інших спеціальних послуг, які надають спеціалізовані компанії (агентства безпеки), переважають такі: охорона масових заходів, продаж зброї, створення локальних систем криптографічного захисту інформації, спільне з міліцією патрулювання.
До найбільш перспективних видів послуг в сфері безпеки слід віднести збір інформації, в тому числі щодо кредитоспроможності бізнес-партнерів і надійності угод, надання комплексних послуг з охорони комерційних підприємств, супровід вантажів та матеріальних цінностей, а також послуги з технічного захисту, підготовки кадрів захисту інформації. Перспективними їх слід вважати тому, що саме з ними обсяг укладених угод стає дедалі більше.
Інша характерна риса сучасного ринку охоронних послуг простежується в розвитку бізнесу в сфері безпеки перш за все за рахунок розширення кола клієнтів із залученням більш солідних комерційних структур, в меншій мірі - за рахунок диверсифікації послуг (розширення їх номенклатури або поглиблення спеціалізації).
Найбільший попит на послуги охоронних агентств пред'являють комерційні банки і компанії, що займаються фінансовою діяльністю (фінансові та страхові, а також фірми, що працюють на фондовому ринку). Така сфера бізнесу, крім звичайних охоронних послуг, особливо потребує захисту власної конфіденційної інформації, забезпечується технічними засобами безпеки. До того ж більшість з них ліквідні, мають солідною репутацією, і можна вважати, що залучення клієнтів саме цієї категорії спровокує основну конкурентну боротьбу в охоронному бізнесі.
В сучасних умовах правове регулювання безпеки підприємницької діяльності набуває важливого значення. Перш за все треба відзначити, що в Україні немає окремого закону, який би регулював відносини між суб'єктами права щодо захисту бізнесу або корпоративних прав від зазіхань як з боку злочинних угруповань, так і з боку корумпованих владних структур. Тому норми права, що регулюють зазначені відносини, містяться в окремих законах України і в підзаконних нормативних актах. Найчастіше в цих нормах права особа (як суб'єкт права) виступає не як бізнесмен (тобто особа, яка займається підприємницькою діяльністю), а як фізична особа (тобто незалежно від роду занять).
Отже, суспільні відносини, пов'язані із забезпеченням економічної безпеки бізнесу, регулюють такі нормативні акти [7] (рис. 3.4):
■ Конституція України;
■ Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, тобто кодифіковані збірники нормативних актів, що передбачають кримінальну відповідальність за порушення чинного законодавства (в тому числі в сфері безпеки бізнесу), і нормативних актів, що визначають сам процес притягнення винних до кримінальної відповідальності;
■ Кодекс України про адміністративні правопорушення, тобто кодифікований збірник нормативних актів, які передбачають адміністративну відповідальність за порушення чинного законодавства. Можна, звичайно, заперечити, що який же це захист безпеки підприємницької діяльності, якщо, навпаки, кодекси передбачають відповідальність (кримінальну або адміністративну) за порушення, які здійснюють комерсанти або фізичні особи при здійсненні комерційної діяльності. Наведемо приклад: є дві комерційні структури, одна ретельно дотримується законів, платить податки, при завезенні товару з-за кордону повністю оплачує митні збори, ліцензує свою діяльність - з цих виплат, звичайно, полягає кінцева ціна товару або послуг, які компанія реалізує. Інша комерційна структура працює наполовину "в тіні" - не платить податків, завозить контрабандний товари, що не ліцензує свою діяльність. Звичайно, ціна товару або послуг в цих двох структурах буде зовсім не порівнянною, в результаті чого законослухняний комерційна структура збанкрутує, тому що не витримає конкуренції з іншою комерційною структурою. Закони ж, встановлюючи покарання за протизаконну діяльність, не дозволяють комерсантам діяти незаконними методами, тим самим підтримуючи здорову конкуренцію і захищаючи права законослухняних конкурентів. Такі приклади можна привести майже по кожній нормі права;
■ Господарський і Цивільний, Господарський процесуальний та Цивільний процесуальний кодекси України;
■ Податковий кодекс;
■ декрети Кабінету Міністрів постанови Кабінету Міністрів, положення Національного банку України, інші підзаконні нормативні акти виконавчої влади, відомчі накази та інструкції;
■ закони України, які регулюють ті чи інші аспекти діяльності суб'єктів господарювання.
Перелік законів може бути істотно доповнений, тому що майже в кожному з них є норми, які, регулюючи діяльність суб'єктів права, обмежуючи його права в скоєнні протизаконних дій, тим самим забезпечують безпеку підприємницької діяльності законослухняного суб'єкта права. У 2012 році на розгляд Верховної Ради України був внесений проект Закону "Про приватну детективну (розшукову) діяльність" від 13.12.2012 № 1093, який визначає загальні правові основи приватної детективної (розшукової) діяльності в Україні як одного з шляхів забезпечення конституційних гарантій людини на захист своїх законних прав та інтересів [8] .
Мал. 3.4. Нормативно-правова база забезпечення економічної безпеки підприємства
Це не перша спроба создать законодавчо базу для ДІЯЛЬНОСТІ чисельності приватних охоронних и детективних агентств в стране. Ініціатори законопроекту зазначають, що в країнах, де приватна детективна діяльність врегульована законодавчо, їх робота значно підвищує відповідальність державної правоохоронної системи за своєчасне і високопрофесійне реагування на потреби громадян і суспільства. Крім того, звільняє міліцію від необхідності виконання багатьох незначних і не властивих їм функцій. Отже, сприяє загальному оздоровленню криміногенної ситуації. Відповідно до запропонованого проекту закону співробітникам охоронних і детективних агентств дозволено збирати інформацію з відкритих джерел, тобто з книг, газет, довідників, телепередач; Законом "Про інформацію" отримувати відомості, на підставі письмових запитів, з різних підприємств, установ і організацій. Ще дозволяється отримувати відомості, опитуючи громадян, але якщо вони самі захочуть відповідати на поставлені запитання. Можна також зовнішнє спостереження (з використанням відеозйомки) на відкритій місцевості, в громадських місцях, громадському транспорті та на інших об'єктах, доступ до яких обмежений. Втім, можна і на тих, доступ до яких обмежений, тобто в офісних, господарських або житлових приміщеннях, але тільки за згодою їх власників або користувачів. Таким чином, в разі прийняття цього закону будуть створені правові основи діяльності, в тому числі і системи забезпечення економічної безпеки підприємства.
