- 7.2.2. Максимізація прибутку і правило MC = MR Вибір принципового варіанти поведінки (максимізація...
- Правило P = MC
- Вибір оптимального обсягу виробництва
- Перше обмеження правила MR = MC
- Друге обмеження правила MR = MC
7.2.2. Максимізація прибутку і правило MC = MR
Вибір принципового варіанти поведінки (максимізація прибутку, мінімізація збитків, тимчасове припинення виробництва) являє собою лише перший крок фірми в оптимізації свого становища на ринку. Наступний крок полягає в точному встановленні того обсягу виробництва, який максимізує прибуток або (при менш сприятливих умовах) мінімізує збитки.
В принципі це може бути зроблено шляхом прямого порівняння валового доходу і валових витрат, як на графіку 7.7 . Маленькі фірми, які не мають потужних бухгалтерських підрозділів, часто саме так і роблять. Вони чисто досвідченим шляхом перебирають співвідношення витрат і доходів при різних обсягах виробництва і зупиняються на тому з них, який забезпечує найкращий фінансовий результат.
Більш точним способом визначення оптимального розміру виробництва є порівняння граничного доходу (MR) і граничних витрат (MC) - див. Мал. 7.7 .
Мал.7.7.
Правило MR = MC
Правило MR = MC
Збільшення випуску продукції підвищує прибуток тільки в тому випадку, якщо дохід від продажу додаткової одиниці продукції перевищує витрати виробництва даної одиниці, тобто якщо MR> MС. на Мал. 7.7 цій умові відповідають обсяги випуску А, В, С. Додаткові прибутки, одержувані в результаті випуску цих одиниць, виділені на ньому жирними лініями.
Навпаки, коли витрати, пов'язані з випуском ще однієї одиниці продукції вище принесеного за рахунок її реалізації доходу (MR <MC), то, зробивши відповідну порцію товару фірма лише скорочує свій прибуток або збільшує збитки (див. Точки D, E, F; жирно виділені додаткові збитки).
Очевидно, що в цих умовах максимальний прибуток (або мінімальні збитки) буде досягнута при тому обсязі виробництва (на Мал. 7.7 точка О), де крива граничних витрат в своєму зростанні перетне криву граничного доходу, тобто зрівняється з нею (MR = MC). Дійсно, поки MR> MC, збільшення виробництва, що наближає його до точки О, дає всі більший прибуток. Коли ж після перетину кривих встановлюється співвідношення MR <MC, до збільшення прибутку веде, навпаки, скорочення виробництва. Іншими словами, прибуток зростає при наближенні до точки рівності граничних витрат і доходу з будь-якого боку. А отже, максимум прибутку досягається в самій точці.
Цю закономірність в економічній науці прийнято називати правилом MR = MC. Згідно з ним, максимізація прибутку (мінімізація збитків) досягається при обсязі виробництва, відповідному точці рівності граничного доходу та граничних витрат. Правило MR = MC справедливо не тільки для умов досконалої конкуренції, але і для інших типів ринку.
збільшити зображення
Мал.7.8.
Оптимізація обсягу виробництва в умовах максимізації прибутку (а), мінімізації збитків (б), зупинки виробництва (в)
Правило P = MC
В умовах досконалої конкуренції граничний дохід дорівнює ціні товару. Тому правило MR = MC може бути представлено і в іншій формі: P = MR = MC, або Р = МС.
Тобто в умовах досконалої конкуренції максимізація прибутку (мінімізація збитків) досягається при обсязі виробництва, відповідному точці рівності граничних витрат і ціни.
на Мал. 7.8 правило MR = MC застосовано до процесу вибору оптимального обсягу виробництва для всіх трьох найважливіших ринкових ситуацій.
Вибір оптимального обсягу виробництва
рис 7.8 а, зокрема, показує, як відбувається вибір в умовах максимізації прибутку. Максимізує прибуток фірма встановлює обсяг свого виробництва на рівні Q0, відповідному точці перетину кривих MR і MC (на графіку точка О).
Звернемо особливу увагу на те, що обсяг виробництва Q0 в разі максимізації прибутку більше обсягу виробництва 
, Який відповідав би мінімального рівня середніх загальних витрат, тобто технологічного оптимуму виробництва. Зрозумілий і економічний сенс цього.
У точці досягається максимальний прибуток в розрахунку на одиницю продукції. На графіку добре видно, що саме тут відстань між кривими АТС і Р найбільше. Однак фірма максимізує не удільний прибуток на одиницю продукції, а валовий обсяг прибутку від усього виробництва. Тому їй немає сенсу відмовлятися від випуску одиниць продукції, що лежать між і 
. Нехай в розрахунку на одиницю продукції прибутку для них трохи нижче, але внесок у збільшення валового прибутку внесуть і вони. Адже тут діє нерівність MR> MC, а значить, фірма виграє від випуску кожної одиниці додаткової продукції.
на Мал. 7.8 б показана ситуація мінімізації збитків. Фірма і в даному випадку орієнтується на правило MR = MC, обираючи обсяг виробництва . Однак цього разу він виявляється нижче технологічно оптимального рівня .
Іншими словами, при зниженому рівні цін (точніше, коли вони знаходяться нижче точки беззбитковості) технологічний оптимум стає економічно недосяжним. Цю закономірність в ході затяжної кризи в нашій країні зазнали на собі багато вітчизняних підприємств: низький рівень попиту змушує їх недовикористаної свої виробничі потужності.
Перше обмеження правила MR = MC
одночасно на Мал. 7.8 б зручно простежити закономірність, властиву не тільки нагоди мінімізації збитків, а й інших варіантів поведінки фірми на ринку. Завдяки порівняно низькому положенню кривої Р на ньому добре видно, що криві MR і MC мають не одну, а дві точки перетину.
Уточнення правила MR = MC полягає в тому, що воно відноситься тільки до другого перетинанню кривих. Вибір виробництва на рівні першого перетину MR і MC, навпаки, не забезпечує оптимізації виробництва. Справа в тому, що перший перетин знаходиться на низхідній гілці U-подібної кривої МС. І в міру збільшення виробництва в районі цієї точки воно стає все більш вигідним: до обсягу випуску 
граничні витрати від випуску черговий одиниці вище граничного доходу, але відразу після перевищення цього обсягу граничний дохід починає перевищувати витрати. А отже, як і у всіх випадках, коли MR> MC, фірмі треба нарощувати обсяг виробництва.
Друге обмеження правила MR = MC
Нарешті, при третьому (див. Мал. 7.8 в) принциповому варіанті поведінки, тобто при зупинці виробництва, правило MR = MC не застосовується взагалі. Припинення виробництва в короткостроковому періоді доцільно, якщо 
. Як було показано раніше (див. Мал. 7.6 ), В цьому випадку будь-який, крім нульового, обсяг виробництва викликає збитки, що перевищують величину постійних витрат. Тому правильний вибір полягає в зупинці виробництва, а не у випуску продукції. Чи не оптимізують фінансових результатів, зокрема, і , Відповідне MR = MC.
Положення частини кривої MC нижче кривої MR в такій ситуації свідчить лише про те, що кілька одиниць продукції (скажімо, з шостої по десяту деталь) можна зробити з витратами нижчими, ніж рівень ціни. Але вся виготовлена продукція при будь-якому позитивному обсязі випуску (будь то всі шість, всі вісім або все десять деталей) проводиться з настільки великими витратами, що вони не можуть бути покриті не тільки повністю, але навіть і в змінної своєї частини, за рахунок доходів від продажу.
Іншими словами, друге обмеження правила MR = MC полягає в тому, що воно не може бути застосовано при рівнях цін, що лежать нижче мінімального значення середніх змінних витрат.
