автореферат < Електронна бібліотека < Каталог посилань < Звіт про пошук < Індивідуальне завдання
АВТОРЕФЕРАТ:
Економіко-математичне моделювання маркетингових рішень в управлінні виробничим процесом
зміст
Будь-яке управління в економіці пов'язано з виробленням і прийняттям управлінських рішень, що втілюються в дії, що управляють. В ході пошуку та аналізу можливих рішень, вибору кращого з них, формування керуючих впливів суб'єкти управління прагнуть встановити, наскільки їм вдалося відібрати кращий варіант, як реально "спрацює" прийняте рішення і якими будуть його наслідки. Хотілося б, звичайно, перш ніж здійснювати керуючий вплив, приймати остаточне рішення перевірити його дієвість і наслідки, вдаючись до експерименту.
Не можна не відзначити, що впровадження і використання економіко-математичних методів в практиці управління просуваються повільними темпами, ступінь їх застосування набагато нижче потенційно можливої, а вплив на якість управлінських робіт ще невелика. Автоматизовані системи управління багато в чому не виправдали возлагающихся них великих надій, їх ефективність недостатня. При відчутних успіхи в створенні аналітичних моделей, що використовуються в якості наукового аналізу та прогнозування економічних процесів, досягнення в застосуванні моделей в реальному технології управління набагато скромніші. Більшість управлінських завдань, що вирішуються із застосуванням моделей, надовго залишаються в так званій "досвідченої" експлуатації, застосовуються паралельно з "немодельний" технологією, яка залишається основною. Як користувачів моделей виступають переважно їх розробники.
У даній роботі розглянуті основні методи і моделі маркетингу, на основі яких буде складено комплексний метод моделювання маркетингу на виробничому підприємстві, який буде відносно простий і застосуємо на практиці.
1.1 Особливості процесу економіко-математичного моделювання
Соціально-економічна система - це складна імовірнісна динамічна система, що охоплює процеси виробництва, обміну, розподілу і споживання матеріальних і інших благ. Вона відноситься до класу кібернетичних систем, тобто систем керованих.
Досліджуване безліч елементів можна розглядати як систему, якщо виявлені наступні чотири ознаки:
1) цілісність системи;
2) наявність мети і критерію дослідження даної множини елементів;
3) наявність більшої зовнішньої по відношенню до даної системи, яку називають середовищем;
4) можливість виділення в даній системі взаємопов'язаних частин (підсистем).
Основним методом дослідження систем є метод моделювання, тобто спосіб теоретичного і практичного дії, спрямованого на розробку і використання моделей. (Модель - це образ реального об'єкта (процесу) в матеріальній або ідеальній формі (тобто описаний знаковими засобами на будь-якій мові), що відображає істотні властивості модельованого об'єкта (процесу) і заміщає його в ході дослідження і управління). Метод моделювання грунтується на принципі аналогії, тобто можливості вивчення реального об'єкта не безпосередньо, а через розгляд подібного йому і більш доступного об'єкта, його моделі.
1.2 Особливості економіко-математичного моделювання маркетингу
Особливості економіко-математичного моделювання в області маркетингу в основному визначаються завданнями і фун-кціямі цієї сфери діяльності підприємств і фірм в усло-віях ринкової економіки.
Перед маркетингом як ринкової концепцією управління
стоять наступні завдання:
- дослідження і аналіз ринку за напрямками виробничого, збутового, тор-гового, рекламного, цінового та інших видів діяльності підприємства;
- розробка стратегії маркетингу і орієнтація всіх підрозділів підпри-ку на задоволення вимог споживачів і досягнення намічених цілей на ринку з максимальним прибутком;
- дослідження споживчих властивостей виробленої продукції, вивчення тре-бований, що пред'являються до неї покупцями;
- вивчення зв'язків між технічними і споживчими параметрами про-дукції підприємства;
- оцінка конкурентоспроможності продукції підприємства;
- аналіз відповідності продукції, що випускається конкурентами продукції купівельним за-просили
- вивчення кон'юнктури ринку і попиту на продукцію підприємства, досліджень-ня факторів, що визначають структуру і динаміку споживчого попиту на продукцію підприємства;
- сегментація ринку споживачів на різні за своїми властивостями частини;
- виявлення ринкових потреб, які не задовольняються конкуруючими підприємствами;
- розробка коротко-, середньо- та довгострокових прогнозів потреби в продукції, що випускається і знову розробляється продукції;
- планування асортименту, розробка асортиментної структури виробництва;
- розробка політики нововведень, планування розробки, модернізації та вдосконалення серійно випускається;
- визначення цінової політики підприємства;
- розробка товарних знаків і упаковки;
- вибір каналів руху товару і збуту продукції;
- планування товарообігу;
- визначення способів транспортування, зберігання, продажу товарів;
- організація реклами продукції; стимулювання збуту продукції;
- розробка і реалізація системи стимулювання продавців і покупців;
- забезпечення технічного обслуговування продукції, що випускається.
1.3 Сучасна методологія економіко-математичного моделювання маркетингу
Методичні основи дослідження маркетингу включають в себе загальнонаукові методи (системний аналіз, комплексний підхід, програмно-цільове планування), аналітико-прогностичні методи (математичне програмування, теорія ймовірностей, теорія масового обслуговування, економі-ко-статистичні методи, теорія зв'язку, мережеве планування, методи експертних оцінок та ін.), а також методи, запозичень-ствовала з інших областей знань, таких, як социоло-гія, психологія, екологія, естетика та ін. Зазначені методи-етичні основи дослідження березня етінга, в першу чергу про-щенаучние і аналітико-прогностичні, визначають особ-ності застосування економіко-математичного моделірова-ня в області маркетингу.
1.4 Актуальність застосування моделей маркетингу на українських підприємствах
У процесі переходу до ринку, українські підприємства зіткнулися з багатьма проблемами виживання. Повний доступ до зовнішнього середовища приніс як нові можливості, так і нові проблеми ефективного функціонування підприємства на ринку. У сформованих економічних умовах визначився зростання популярності маркетингових ідей серед вчених і практиків, розвинулася система бізнес-освіти, в якій досить багато уваги приділяється теорії маркетингу, на підприємствах почали створюватися відділи маркетингу.
Однак, в більшості промислових підприємств провідне місце як і раніше продовжує займати виробнича діяльність, що створює вирішальні передумови для реалізації товарів, що випускаються. У той же час не викликає сумнівів факт, що тільки в результаті маркетингової діяльності на підприємствах виявляється ступінь конкурентоспроможності виробників і здійснюється реалізація їх товарів на ринку. Цим пояснюється величезна і все зростаюча значущість маркетингової складової в роботі підприємств. Відомо, що в сукупному "бюджеті" часу промислових компаній економічно розвинених країн 40% припадає на виробничі питання і 60% - на рішення ринкових проблем, включаючи, в першу чергу, маркетингові дослідження.
У будь-якому виробництві, на будь-якому підприємстві дуже важливо знати динаміку попиту та пропозиції. Який товар краще продається, в яких послугах потребує споживач, що буде модним у наступному сезоні та інше - все це є запорукою майбутніх успіхів на ниві підприємництва. Всіма цими дослідженнями і займаються маркетингові відділи.
Але що склалася на багатьох підприємствах процедура складання планів виробництва і продажів все ще не передбачає рівноправної участі в цьому процесі служби маркетингу.
1.5 Аналіз застосування маркетингу, а також його моделей на підприємствах.
При розгляді напрямки маркетингу в якості частини загальної діяльності компанії були використані дані трьох основних груп: керівники, фахівці департаментів маркетингу, консультанти профільних агентств.
Керівники розглядають напрям маркетингу як частини загальної діяльності компанії, маркетологи сконцентровані на своєму напрямку, а консультанти здатні порівняти маркетингову діяльність різних компаній.
Місце маркетингу в компанії.
Виходячи зі статистичних даних можна зробити висновок про те, що 38% керівників вважають, що маркетинг займає в організації провідне місце і відіграє вирішальну роль при формуванні стратегії компанії на ринку. 39% відзначили, що маркетингові показники враховуються при розстановці пріоритетів в діяльності підрозділів компанії, 21% керівників відводять маркетингу місце допоміжний напрямки, що підтримує рішення тактичних завдань (рис.1.1).
Фахівці компаній дивляться на стан маркетингу більш песимістично. 31% вважає що напрям маркетингу є в компанії провідним, 41% фахівців вважають, що маркетингові показники враховуються при розстановці пріоритетів в діяльності підрозділів компанії, і 24% відзначають, що маркетингу відведена в компанії допоміжна функція (рис. 1.2).
Таким чином, можна відзначити, що відсоток маркетинг-орієнтованих компаній в Україні як і раніше невеликий, маркетингові показники враховуються при розстановці пріоритетів в діяльності організації, але не грають роль вирішального чинника при прийнятті тих чи інших управлінських рішень. У переважній більшості компаній штат департаменту маркетингу не перевищує 5 осіб, а постановкою маркетингових задач займається безпосередньо керівництво компанії. У деяких компаніях департамент маркетингу як такий відсутній, і тоді за рішення маркетингових задач відповідає департамент продажу або генеральне керівництво.
Консультанти відзначають, що в переважній більшості випадків бюджет проекту для компанії-замовника залежить від тієї суми, яку компанія готова витратити, а не від рекомендацій фахівців агентства. У свою чергу в компаніях маркетингові бюджети або формуються на певний період часу (квартал / півріччя / рік), або кошти департаменту маркетингу виділяються в міру необхідності (рис 1.3).
1.6 Загальна постановка задачі
З огляду на актуальність використання маркетингу на підприємствах України і одночасно проблематику використання моделей маркетингу можна сформулювати наступну основну задачу.
Сформувати покрокову комплексну модель маркетингу, яка грунтується на наступних принципах:
- область застосування моделі: виробниче підприємство України;
- об'єкти моделювання: обсяги і витрати виробництва; поведінка споживачів; попит на продукцію; поведінка конкурентів; і т.д.;
- використання таких методів: системний аналіз, комплексний підхід, програмно-цільове планування, математичне програмування, теорія ймовірностей, теорія масового обслуговування, економі-ко-статистичні методи, теорія зв'язку, мережеве планування, методи експертних оцінок та ін .;
- модель повинна бути відносно проста в застосуванні;
- результати повинні бути максимально правдоподібні.
2.1 Застосування балансових моделей в економіко-математичному моделюванні маркетингу
Балансові моделі, як статичні, так і динамічні, широко застосовуються при економіко-математичному моделюванні економічних систем і процесів, в тому числі і при вирішенні маркетингових завдань. Якщо описувати економічну систему в цілому, то під балансовою моделлю розуміється система рівнянь, кожне з яких виражає вимогу балансу між виробленими окремими економічними об'єктами, кількістю продукції та сукупною потребою в цій продукції. При такому підході розглянута система складається з економічних об'єктів, кожний з яких випускає деякий продукт, одна частина якого споживається іншими об'єктами системи, а інша виводиться за межі системи як її кінцевого продукту. Якщо замість поняття «продукт» ввести більш загальне поняття «ресурс», то під балансовою моделлю слід розуміти систему рівнянь, які задовольняють вимогу відповідності наявності ресурсу та його використання. Крім вимоги відповідності виробництва кожного продукту і потреби в ньому, можна вказати такі приклади балансового відповідності, як відповідність наявності робочої сили і кількості робочих місць, платоспроможного попиту населення та пропозиції товарів і послуг і т.д.
2.2 Оптимізаційні моделі в маркетингу
Оптимізаційними завданнями в економіці називаються економіко-математичні задачі, мета яких полягає в знаходженні найкращого (оптимального) з точки зору деякого критерію (критеріїв) варіанти використання наявних ресурсів (матеріальних, тимчасових і т.д.). Вирішуються такі завдання за допомогою оптимізаційних моделей методами математичного програмування.
Багато економічні завдання пов'язані з системами масового обслуговування (СМО), тобто такими системами, в яких, з одного боку, виникають масові запити (вимоги) на виконання будь-яких послуг, а з іншого боку, відбувається задоволення цих запитів. СМО включає наступні елементи: джерело вимог, вхідний потік вимог, черга, обслуговуючий пристрій (канал обслуговування), що виходить потік вимог. Дослідженням таких систем займається теорія масового обслуговування.
В результаті можна зробити висновок про те, що моделювання маркетингу є основним інструментом функціонування підприємства в ринковому середовищі. Під моделюванням маркетингу розуміють головним чином набір заходів, спрямованих на моделювання ринку, обсягів продажів, прогнозування попиту, прибутку, дій конкурентів.
Особливість цих методів повинна полягати в створенні системи альтернативних рішень, з якої можна вибрати оптимальне рішення, з метою виявлення нових потреб ринку і визначення нових напрямків у виробництві для їх найкращого задоволення. Тому вибір і прийняття маркетингових рішень на основі наукових методів і економіко-математічексого моделювання є актуальним напрямком в дослідженні економіки.
Новизна маркетингового підходу до управління виробничими системами полягає в застосуванні кібернетичних принципів, механізмів, методів і моделей в управлінні.
Управління маркетингом на основі економіко-математичного моделювання включає широке використання методів формальної математики і логіки для кількісного виміру попиту і пропозиції, моделювання відносин зі споживачами, формалізацію розбивки ринку на цільові сегменти, регулювання споживчого вибору, моделювання процесів побудови конкурентних переваг.
1. Кеворков В.В., Леонтьєв С.В. Політика і практика маркетингу на підприємстві // Інтернет-ресурс: сайт "Корпоративний менеджмент" - http://www.cfin.ru/marketing/kevorkov.shtml;
2. Федосєєв В.В. Економіко-математичні методи і прикладні моделі. - М .: ЮНИТИ, 2001.-276с .;
3. Федосєєв В.В., Еріашвілі Н.Д. Економіко-математичні методи і моделі в маркетингу. - М .: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.-159с .;
4. Костевич Л.С. Теорія ігор. Дослідження операцій: навчальний посібник для вузів. - Мінськ, 1982. -230с .;
5. Кобелєв Н.Б. Практика застосування економіко-математичних методів і моделей: Навчально-практ.пособіе. -М .: Финстатинформ, 2000. -246с .;
6. Орлова І.В. Економіко-математичне моделювання: Практичний посібник з вирішення завдань. -М .: Вузівський підручник: ХТРЕІУ, 2005.-144с .;
7. Очкас М. В. Моделювання маркетингових рішень в управлінні виробничим комплексом. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Д .. 2000.- 22 с .;
8. Котлер Ф. Основи маркетингу. СПб .: КОРУНА, 1994. - 698 с .;
(Дана робота знаходиться на стадії розробки, час завершення - грудень 2008 року)
автореферат < Електронна бібліотека < Каталог посилань < Звіт про пошук < Індивідуальне завдання
