Восток Маркетинг


Статьи

Україна бере в борг у Китаю

Україна візьме в борг у Китаю мільярди доларів на реалізацію проектів по газифікації вугілля. Відповідна угода була підписана на минулому тижні українським Міненерго і Держбанком розвитку КНР. Київ отримає 3,6 мільярда доларів і направлять їх на будівництво двох заводів з газифікації вугілля і переведення українських теплокомуненерго на вугілля. Україна візьме в борг у Китаю мільярди доларів на реалізацію проектів по газифікації вугілля

Поки між сторонами підписано протокол про співпрацю. Нагадаємо, що українське керівництво, в рамках зниження газової залежності від Росії, планує в поточному році перевести теплоелектростанції і теплоелектроцентралі країни на спалювання водно-вугільної суміші.

Згідно з оцінками глави Мінпроменерго Юрія Бойка, переведення ТЕЦ на вугілля дозволить Україні заощадити до шести мільярдів кубометрів газу в рік. У 2010 році - 75 231 тисяча тонн. Одночасно зростають темпи видобутку вугілля. У 2011 році було видобуто 81 991 тисяча тонн, за шість місяців цього року - вже 42 799 тисячі тонн, а план на поточний рік становить понад 85 000 тисяч тонн.

При цьому українські металургійні підприємства явно ігнорують українське коксівне вугілля, що призвело до затоварення вугіллям державних і приватних шахт України. Уже в квітні на шахтах держпідприємства "Вугілля України" накопичилося понад 400 тисяч тонн вугілля, а на приватній Шахті імені Засядька в червні лежало мертвим вантажем близько 70 тисяч тонн вугілля. Металурги ж активно нарощують імпорт вугілля з-за кордону і замінюють український продукт привізним.

Тому переклад частини електрогенеруючих потужностей на вугілля дозволить завантажити галузь. Тим більше, що під новий проект будуть переозброюватися сильно застарілі українські шахти. Знову ж таки - на китайські гроші. При цьому переклад ТЕС і ТЕЦ на вугілля призведе до погіршення екологічної ситуації, і навряд чи це панацея для всіх регіонів країни.

Читайте також: Точка зору: Україна - ключ до суверенітету РФ

Звичайно, зі своїми перспективними запасами вугілля на 400 років, Україні необхідно шукати способи технологічного і нешкідливого використання цього викопного палива. Тому прийнято рішення використовувати так звані "чисті" вугільні технології, однією з яких є газифікація вугілля, тобто його спалювання при температурі понад 1000 градусів, в умовах дефіциту кисню, в результаті чого утворюється "синтезгаз". Перехід на вугілля передбачає ще й будівництво заводів з газифікації вугілля, і частина китайського кредиту повинна піти саме на ці цілі. Завод з переробки шести мільйонів тонн вугілля випускає еквівалент 4,3 мільярда кубометрів газу. Комунальний сектор в Україні споживає близько 12 мільярдів кубометрів газу в рік.

Для паливної переорієнтації потрібно здійснити певні інвестиції, і переклад станцій на вугілля може стати приводом для продажу їх приватним інвесторам за низькою ціною. Восени минулого року кабінет міністрів України затвердив перелік ряду перебувають у власності держави ТЕЦ для передачі їх в концесію приватним інвесторам.

Віддати планується 13 українських ТЕЦ - Дніпродзержинську, Криворізьку, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Севастопольську, Миколаївську, Одеську, Херсонську, Сімферопольську, Камишбурунська, Харківську ТЕЦ-5, ТЕЦ "Есхар" і Сакські теплові мережі. При цьому оплачувати китайський кредит, яким буде фінансуватися перехід на вугілля, номінально буде держава.

Не виключено, що вся метушня навколо перекладу на водно-вугільну суміш пов'язана виключно з переділом власності. Здавалося б, тут можуть розгорнутися вугільні магнати країни. Однак всі зазначені об'єкти використовують газову генерацію і є боржниками газовиків ... Вигоди ж від переходу на водно-вугільну суміш безпосередньо залежать від цін на газ. Як зазначав раніше глава українського уряду Микола Азаров, використання вугілля неефективно при ціні на газ не менше 220 доларів за кубометр. До речі, всі приватизовані ТЕЦ працюють на газі і знаходяться в ключових для економіки країни південно-східних регіонах України.

А от невеликі автономні котельні будуть переводитися на альтернативні види палива. У 2011 році на Україні виробили 650 тисяч тонн твердого біопалива у вигляді пелет і брикетів з відходів деревини, соломи і лушпиння соняшника. Вироблено понад 30 тисяч тонн моторного палива на основі біоетанолу.

У 2012 році на виконання держпрограми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива в українському бюджеті закладено 502 мільйони гривень. Причому близько 500 мільйонів буде направлено на модернізацію комунальних котелень, об'єктів соціальної та бюджетної сфер під тверде біопаливо.

Читайте також: Солома - українська відповідь "Газпрому"

Як наголошується в поправленої "Енергетичної стратегії України до 2030 року", за період з 2012-го по 2017 рік Україна має намір знизити обсяг закупівель газу в РФ з 41 млрд до 12 млрд кубометрів. Цього року замість 41 мільярда кубометрів буде закуплено тільки 35 мільярдів кубометрів.

Російську газовий зашморг Україна змінює на китайську кредитну. Київ домовився про отримання 1,03 мільярда доларів китайських кредитних коштів для технічного переоснащення шахт, а ще раніше Верховна рада України дозволила кабінету міністрів залучити китайський кредит на три мільярди доларів (або на 24,3 мільярда гривень) для аграрного сектора на 15 років під шість відсотків річних.

За китайські гроші Україна підтримає китайських виробників. Планується спрямувати кредитні кошти на закупівлю китайських засобів захисту рослин, насіння, техніки та іншої сільгосппродукції або продажу українських злакових культур до Китаю та інше.

Навіть без китайських сільськогосподарських страшилок ситуація виглядає сюрреалістично. Житниця Європи, здатна самостійно забезпечити повний цикл сільськогосподарського виробництва, що має власне машинобудування і агромхімпром, бере дивний і зовсім непотрібний китайський кредит.

Читайте найцікавіше в рубриці "Економіка"

также можем предложить:
печать бланков и прайс-листов | печать визитных карточек (визиток)
изготовление папок и меню | изготовление блокнотов
печать листовок

Связаться с менеджером для оформления заказа:
тел.: +38 (062) 349-56-15, 348-62-20
моб.: +38 (095) 811-22-62, +38 (093) 665-38-06,
+38 (067) 17 44 103
факс: +38 (062) 332-28-98
e-mail: [email protected]
г. Донецк, ул. Артема, 41

   2010 © Восток Маркетинг Яндекс.Метрика