експеримент на вольво відповіді

Зміст статті

Конкретний приклад. Експеримент на підприємстві «Вольво»

Експеримент на «Вольво», мабуть, не менше знаменитий, ніж Хоторнские експерименти. «Вольво» - найбільше в Швеції автомобільне підприємство: крім 28 заводів на території країни, воно має ще 20 заводів за її межами.

У 50-60-ті роки компанія «Вольво» застосовувала тільки індивідуальні, вузько спеціальні форми праці, коли робітники відповідали за одну або кілька функцій. Тривалий час такий спосіб дозволяв не тільки збільшувати випуск продукції, але і вести централізоване планування. Однак незабаром з'ясувалося, що жорстка прихильність працівника до складальної лінії і дуже короткий робочий цикл проходження деталей різко підвищували стомлюваність і незадоволеність працею. Крім того, виникли серйозні труднощі з забезпеченням виробництва, зросла плинність кадрів і прогули, виявилися труднощі в залученні нових робочих.

У 1972 році було прийнято рішення про будівництво заводу з сучасною технологією і нетрадиційної системою організації праці. Вже в 1974 році він випустив першу продукцію. Мета створення нового підприємства в Кальмарі: без зниження темпів виробництва перейти до бригадної роботи, яка дозволила б робочим вільно спілкуватися один з одним, варіювати ритм праці, ідентифікувати себе з кінцевим продуктом, відчути відповідальність за його якість. Завод навмисно побудували в регіоні з досить невисоким рівнем безробіття.

Підприємство в Кальмарі - складальний автомобільний завод, рами і корпусу для роботи якого постав-лялісь з інших місць. Воно складалося з 30 різних ділянок (цехів) по 15-20 чоловік в кожному. Загальна чисельність персоналу - 640 осіб. Зовнішній вигляд заводського будівлі незвичайний: чотири шестикутника з чотирма зовнішніми і двома зверненими всередину сторонами. Корпус автомобіля збирався на витягнутому вздовж зовнішніх стін другого поверху стрічковому транспорті, що мав форму петлі, а двигуни - точно також на першому поверсі. Обидві лінії з'єднувалися в один простір із загальною площею в 40 тис м2. Менеджери мали намір організувати своєрідні мікрозаводов всередині одного підприємства. Виготовленням продукції займалися 25 складальних бригад, кожна з яких мала самостійний вхід в приміщення, кімнату відпочинку і необхідні зручності. Робочі збирали досить великі вузли, що збільшувало тривалість трудового циклу і урізноманітнило зміст роботи.

Основним технологічним нововведенням був складальний транспортер -досить широкий і зручний, щоб людина могла працювати стоячи, легко маніпулюючи тілом і інструментом. Зібраний автомобіль перевертався на 90 градусів, що дозволяло робочому проводити операції на його донної частини. Окремі секції транспортера забезпечені автономним двигуном, в результаті чого можна було гнучко змінювати напрямок і швидкість конвеєра. За рухом транспортера і регулюванням порядку складання стежило спеціальне комп'ютерне пристрій.

Якщо при традиційному методі працівник витрачав на виконання однієї-двох операцій 5 хв., То при новому робочий цикл збільшився до 20-30 хв., Зате кожен робочий виконував всі операції, визначені його бригаді. Приблизно до двох третин всієї продукції вироблялося поточно-бригадним методом.

Друге нововведення можна назвати збіркою методом «доків»: транспортер зупинявся в якомусь одному місці для виконання всього комплексу операцій. Ці процесом охоплювалася одна третина всіх зайнятих.

При бригадній роботі збереглося колишнє поділ на важкі і менш приємні операції, з одного боку, більш легкі і приємні - з іншого. Згідно обстеження 1975 року, більшість робочих воліли чергувати операції за методом ротації.

При новій системі взаємини в бригаді придбали яскраво виражений особистісний характер, стали більш довірливими. Від адміністрації, тепер не ховалися випадки зниження норми виробітку і помилки; 75% всієї інформації повідомлялося бригаді в усній формі. Соціологічне опитування виявило високий рівень задоволеності працею, посилення солідарності і автономії.

Хоча всередині бригади робочі охоче змінювалися функціями, але заперечували, якщо це призводило до переходу (навіть на короткий час) в іншу бригаду. Коли таке траплялося, виникали конфлікти. Для їх вирішення створювалися особливі групи, члени яких повинні підміняти будь-якого робочого з іншої бригади, якщо той був відсутній через хворобу або інших причин. Висока кваліфікація дозволяла робітникам із цієї групи виконувати найрізноманітніші операції, а чисельність групи розраховувалася за середнім відсотком випадків абсентеїзму (відсутності на роботі) по заводу.

Хоча ефективність нового конвеєра залишилася тією ж, що і у старого, але скоротилося число супервайзе-рів, оскільки ряд їх функцій взяла на себе бригада. Конвеєр дозволила знизити витрати при переході на новий вид продукції. На 5% в порівнянні з іншими заводами «Вольво» знизився рівень прогулів, до 16% (проти 21% на інших підприємствах) скоротилася плинність кадрів, покращилися умови праці.

Щодо скромні досягнення експерименту в Кальмарі пояснюються об'єктивними умовами. Завод будувався в високо індустріалізованих регіоні, жителі, якого мали широкий вибір місця роботи (незалежно від рівня безробіття). Щоб залучити робочу силу, знадобилося поліпшити умови праці і його організацію. Завод зводився в той момент, коли рівень освіти в країні значно зріс, зміни-лися вимоги людей до своєї роботи. Мабуть, цим і пояснюється той факт, що сучасна організація праці не дала відчутного підвищення продуктивності.

Джерело: New forms of organisation. ILO. Geneva, 1979. Vol. 1. Pp. 27-31.

Питання наприклад

1. Як ви думаєте, до якої парадигмі - класичної школі або школі «людських відносин» - слід віднести експеримент в «Вольво»?

Спробуйте провести паралелі між хоторнские експериментами і описаним в прикладі шведським досвідом нововведення. Чи є між ними щось спільне, і якщо є, то в чому воно полягає?

Чи вплинули об'єктивні фактори - обстановка в країні і регіоні - на результати американського і шведського експериментів? Позначилася чи безробіття на результатах експериментів?

Чим різнилися мети нововведення в Хоторне і Кальмарі?

Які фактори домінували в шведському експерименті - технологія і організація виробництва або неформальні норми в малій групі?

Яким чином вдалося вирішити проблему рестрикционизма в даному експерименті? Чим таке рішення відрізняється від підходу Тейлора?

Чому в Кальмарі виникали міжособистісні конфлікти і як вони усувалися?

Відомо, що шведи перевели на експеримент весь завод. Припустимо, що вони вчинили б так само, як Е. Мейо, т. Е. Обмежили б експеримент однією групою або цехом. Закінчився б успішно експеримент у «Вольво»? Відповідь аргументуйте.

Вольвоклуб Auto4life.RU

Клуб любителів Volvo

• Клубні Автосервіси:
• Vadim777- (Войковська) • Миша S90- (Північ) • borisych- (Південь) •

• партнери:
• VOLVO CAR RUSSIA • Viamobile.Ru •

• Досвід покупки volvo v40

  

  Досвід покупки volvo v40

  Повідомлення Mig »21 дек 2006, 20:30

  

  їжджу радію. а від чого зрозуміти толком не можу. що то їсть

  Повідомлення Alex.Belo »30 дек 2006, 15:06

  

  Повідомлення Leo »17 Січня 2007, 12:00

  

  Повідомлення Mig »17 Січня 2007, 15:54

  

  Повідомлення Leo »17 Січня 2007, 16:19

  

  Повідомлення Mig »17 Січня 2007, 16:24

  

  Повідомлення Tofil »12. Березня 2008, 17:35

  

  Повідомлення Elcamino »12. Березня 2008, 18:28

  

  Повідомлення Tofil »12. Березня 2008, 22:54

  

  Повідомлення Адвокат »12. Березня 2008, 23:12

  
  

  Відгуки власників Volvo C30

  

  Всього знайдено 3 відгуків про автомобілі Volvo C30

  Показані відгуки: з 1 по 3

  Volvo C30

  Рік випуску: 2008

  Потреба в авто з'явилася несподівано, покупка була спонтанною, не пошкодувала ні на хвилину! Стильний, надійний, заводиться в будь-які холоду без проблем. Дуже люблю мого малюка! Єдине, до чого виявилася не готова - пластиковий обвіс, напевно не для наших доріг. Але я пристосувалася! 🙂 Машина справді для егоїстів (або егоїсток :))), я зрозуміла це тільки з часом, в ній все тільки для мене! На інших ми не звертаємо уваги!

  11 березня 2010 р

  Volvo C30 D5

  Рік випуску: 2008

  Машина нормальна. Чи не ламається. Турбо витягує на старті. Потужності цілком достатньо. Машину побачив у фільмі «Cумеркі». У фільмі машина відразу сподобалася. Ось і купив.

  Рік випуску: 2007

  Все по дрібниці чудово, що в новій моделі навіть дивно. А ось старий фордовский 1.6 якийсь турок забув правильно пронумерувати - а совки так і притягли. 3 місяці геморою з реєстрацією і нудна листування до цієї пори. 26620 нехай навіть і доларів за 3-дврний хетчбек без шкіри і клімату з ручкою і 1.6: хлопці, якщо ви при зарплаті 500 рублів пакує картопля - ви відповідаєте за кожну картоплину. Млинець.